Архітектура і образотворче мистецтво України XVI - XVIII ст. розвивались на самобутній давньоруській основі. Для цього періоду характерним є поступове проникнення в будівництво і живопис національних, народних рис, з одного боку, і зменшення церковних впливів та збільшення світських елементів, заповнення релігійних сюжетів образами, взятими з реального життя, ширше зображення природи, почуттів і переживань людини, більш гуманістичний зміст і реалістичні форми художніх витворів - з другого.З активізацією суспільного життя в архітектурі намічається небувале піднесення. Хоч для будівництва через історичні умови цей період був надзвичайно несприятливим, проте на Україні будувалося багато і повсюдно. Будівельна програма включала в себе відновлення зруйнованих і будівництво нових міст,, зведення оборонних споруд, арсеналів, храмів, житла. Саме перевага світського будівництва є визначальною рисою тогочасної архітектури.
У нових історичних умовах зодчество набувало нового змісту, оновлюючи свою конструктивну систему та пластично-декоративні засоби. Це була ренесансна архітектура, що стала закономірним етапом у поступальному розвитку національних будівельних традицій. Її характерними ознаками були: чітка симетричність, ордерність, горизонтальність членування на поверхи, багатство декоративного оздоблення фасадів.
В українській архітектурі XVI - I пол. XVII ст. важливе місце займало оборонне будівництво. Часто використовувалася традиційна фортифікаційна система з земляними валами, глибокими ровами та дерев'яними стінами, якщо іншого матеріалу не було. Але водночас будуються фортеці, над спорудженням яких на за польської корони працюють іноземні спеціалісти. Гійом Левассер де Боплан у 1635 р. проектував замок в Кременчуці та фортецю Кодак на Дніпрі.
«Повесть о разорении Рязани Батыем» относится к жанру воинской повести.
Произведения этого жанра рассказывали о великих битвах русского народа, о величии и могущество детей русской земли.
В самом произведении речь идёт о событиях в средневековой Руси. В 1237 году хан Батый приехал в Рязань, чтобы собрать дань, угрожая разорением города в случае неуплаты.
Объяснение:
Рязанский князь Юрий Игоревич обращается к владимирскому князю Георгий Всеволодовичу за поддержкой, от которой Георгий отказался. Тогда Юрий шлёт своего сына к Батыю с дарами, чтобы договориться о мире. Но, чувствующий свое превосходство в военной силе и не боящийся ничего Батый отвечает хамской Он потребовал привести к нему всех молодых женщин, родственниц князя, включая прекрасную жену Фёдора, сына князя. На что Батый получил дерзкий отказ от Фёдора. Разозлившись, Батый убил княжеского сына и почти всех, кто с ним пришёл. Один уцелевший спутник Фёдора вернулся и все рассказал его жене. После его рассказа, обезумев от горя она бросается вниз с высокой башни вместе с маленьким сыном. После всего этого горя князь Юрий собирает войско и наступает на орду. Их силы оказались не равными. Войско князя было разбито, после чего Батый ворвался в Рязань и полностью разгромил город, уничтожил всех его жителей. Расправившись с Рязанью хан отправился дальше на Суздаль. В этом пути его и догнал смелый и могучий воин Коловрат со своими соратниками. Он желал отомстить за сородичей. Битва была сильной.
Батый был поражён силой русского богатыря. Победить его удалось лишь тяжёлым оружием – камнеметами. Батый так проникся силой и храбростью Коловрата, что отпустил живыми его спутников для того, чтобы они достойно похоронили своего предводителя. После всех событий из Чернигов возвращается князь Игорь, который сел на престол и занялся восстановлением родных земель. Спустя многое время князья Руси придут к пониманию того, что их сила в единстве и поодиночке им никогда не справиться с ордой.
