На основі поданих документів та ілюстрацій визначте риси характеру богдана хмельницького. на думку дослідників, гравюра гондіуса найбільш правдиво відтворює зовнішність хмельницького. чи згодні ви з цією думкою? чому? із книги наталі яковенкодостеменно відомо, що 1620 р. прийняв справжнє бойове хрещення у битві з турками під юнак потрапив у полон і так би й скінчив своє життя на галерах, якби його не викупила мати, обмінявши на когось із родовитих турецьких полонених, захоплених раніше богдан був професійним вояком, брав участь у славетних морських експедиціях до туреччини, відзначився у смоленській кампанії 1633 у 1644 р. де брежі писав кардиналові мазаріні: «серед козаків є непересічний полководець богдан хмельницький, з котрим рахуються навіть при дворі». щодо побутових звичок і уподобань, то відомо, наприклад, що гетьман палив довгу турецьку люльку і полюбляв каву, на ті часи ще мало вживану в європі. добре стріляв з лука, з яким виїздив на бій, а зі зброї завжди носив при собі шаблю. у доброму настрої міг пограти на бандурі.із книги історика тараса чухлібаті, кому пощастило спілкуватися з ним, звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати розвиток подій, сильну політичну волю гетьмана. богданова різкість у судженнях і запальність у розмові поєднувалися з м’якістю і привітністю, дотепність — із мовчазністю, простота і щирість — з лукавством і мстивістю, доброта — із суворою вимогливістю і навіть жорстокістю. у його характері дивовижно сплелися воєдино відчайдушна сміливість і холоднокровна обачність, принциповість, що межувала з упертістю, і готовність до компромісу. можна сказати, що це була цільна, але водночас і суперечлива натура.джерела засвідчують, що богдан хмельницький за невиконання своїх наказів суворо карав своїх полковників. так, по декілька діб прив’язаними до гармати були і відчайдушний максим кривоніс, і писар іван сильний і вольовий характер гетьмана проявлявся у багатьох життєвих ситуаціях. наприклад, коли в червні 1657 року до чигирина приїхали посли зі швеції, то вже тяжко хворий богдан, як свідчив керівник посольства гетгард фон веллінг, «незважаючи на свою слабість, велів перенести себе туди (до кімнати переговорів), щоб мати зі мною розмову».з літопису григорія граб’янкице була людина воістину варта звання гетьмана. він не боявся біди, у найтяжчому становищі не втрачав голови, не боявся найтяжчої роботи, був міцний духом; з однаковою мужністю зносив мороз і спеку, їв і пив не скільки хотів, а скільки можна було, ні вдень, ні вночі не знемагав від безсоння, а коли справи і труд воїна зморювали його, то він спав невеличку крихту часу і одягався він так, як і всі інші, мав коней та зброю не набагато кращу, ніж в інших.із записок венеційського дипломата альберто вімінана зріст він скоріше високий, ніж середній, широкої кості й міцної будови. його мова б правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим у поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими
