Доклад о хозяйственном развитии греции ()

 

 
1.2 Ордерна система елліністичної архітектури 
В архітектурі еллінізму, так само як і в попередній грецькій архітектурі, панує ордерна система: 
Пристосований до нових містобудівних задач і до нових видів споруджень грецький ордер втрачає в епоху еллінізму строгість форм. Доричний і іонічний ордери відтепер не тільки вільніше сполучаються один з одним (наприклад, двох'ярусна колонада — унизу дорична, вгорі іонічна в перистилі храму Афіни в Пергамі), але і змішуються у своїх елементах, наприклад іонічна колоннада з доричним чи антаблементом триглифний фриз із зубчиками . 
Коринфський «ордер» не одержує ще широкого розповсюдження в якості самостійної архітектурної системи і застосовується головним чином чи у інтер'єрі чи в архітектурі «малих форм». Виключення представляє єдине велике спорудження— Олімпейон в Афінах ; добудоване вже в епоху панування римлян. У коринфську капітель часто вводяться елементи східних стилів: наприклад єгипетського у Вежі Вєтров у Афінах чи перського в так називаному портику Биків на острові Делосе; у композицію коринфських капітелей пропилеї в Елевсині були введені зображення крилатих грифонів з тулубом лева. Проникання цих елементів у класичну систему грецького ордера свідчить про зворотний вплив східного мистецтва на грецьке. Характерним нововведенням в обробці ордера було широко розповсюджене часткове каннеліровання колони тільки в її верхній частині (близько 2/3 висоти).(5,156) 
Широке і різноманітне застосування одержують перистилі, тобто криті колонади, що оточують архітектурно організований відкритий простір, будь то площа дворик чи двір житлового будинку. Перистильні композиції стають характерною рисою елліністичного міста, його ансамблів і житлових будинків. 
Зміна смаків і застосування ордерів у перистильних композиціях відбилося на домірності його частин. Колони одержують велику стрункість не тільки в перистильних, але й у периптеральних композиціях (у перистилях відношення діаметра доричної колони до її висоти стає менше 1/7, у періптерах доходить до 1/7, в іонічних колонах — до 1/10). 
Стрункість і легкість колон поєднуються зі значним розширенням інтерколумнієм до 4D в перистильних композиціях і до 3,5 D в периптеральних. Висота капітелей і антаблемента в ордерах також значно зменшується. Деталі ордерів, особливо в перистилях, відрізняються граціозністю і витонченістю архітектурного пророблення, складністю контуру обломів, тонкістю профілювання й орнаментальних порізок, близької за своїм характером до пророблення деталей інтер'єра. 
Обробка квадровой стіни за до членування її ордером пілястр чи напівколон одержує в елліністичний період майже таке ж широке поширення, як і перистиль.(7,45) 
У відношенні матеріалів і конструкцій елліністичне будівництво мало чим відрізняється від будівництва попередньої епохи, якщо не вважати удосконалення транспортних і вантажопідйомних механізмів і більш широкого застосування різноманітних лицювальних матеріалів. Відомі також одиничні приклади клинчатих арок і циліндричних зводів. 
У прямому зв'язку з будівництвом багатих житлових будинків, палаців і вілл знаходиться розвиток садово-паркового і прикладного мистецтв — декоративної скульптури, різьблення на дорогоцінних і напівкоштовних каменях, металлопластинки, теракотових статуеток, посуду і меблів. Особливо славилася своїми великими і чудовими парковими ансамблями, розташований в центрі міста, Олександрія Єгипетська (Мусейон і гай Дикастеріона) і Антіохія в Передній Азії з її відомим усьому грецькому світу парком Дафни, що досягав 80 стадій в окружності (близько 15 км). Парки елліністичних міст прикрашалися фонтанами, басейнами, декоративною скульптурою, гротами, портиками, альтанками і т.п.

Математика, астрономия, физика
В первой половине 19 в. французский математик Огюстен Коши и его последователи разработали математическое обеспечение физики, астрономии и других естественных наук-в основном в направлении теории вероятностей. 
Видный немецкий математик Карл Фридрих Гаусс провел фундаментальные исследования по алгебре, теории чисел, дифференциальной геометрии. Российский ученый Николай Лобачевскийи немецкий математик Бернард Риман создали новые представления о пространстве-невклидову геометрию. В 80-90-е годы русский астроном Федор Александрович Бредихин разработал механическую теорию кометных форм, а также теорию метеорных потоков. 
Физика
В 19 веке наиболее заметным открытием в физике был закон сохранения и превращения энергии. Основываясь на предыдущих экспериментах и теоретических заключениях, в 40-х годах этот закон сформулировал немецкий естествоиспытатель Юлиус Роберт Майер и математически обосновал другой немецкий ученый Герман Гельмгольц. В 1831 году английский физик Майкл Фарадей констатировал что в замкнутом проводнике, который пересекает силовые линии магнитного поля, возникает электрический ток. Через несколько лет русский ученый Эмилий Христианович Ленц определил направление индукционного тока. В 1865 году английский ученый Джеймс Клерк Максвелл пришел к выводу что свет имеет электромагнитную природу. 
Химия
Английский исследователь Джон Дальтон создал атомную теорию строения вещества. В 1869 году русский ученый Дмитрий Иванович Менделеев, основываясь на атомном весе и валентности, открыл периодический закон химических элементов. В 1889 году шведский физико-химик Сванте Август Аррениус открыл что электричество проводят и некоторые химические растворы. 
Другие естественные науки, медицина
Английский геолог Чарлз Лайель выдвинул теорию медленных, постепенных процессов эволюции земной поверхности. Основоположниками клеточной теории, установившей единый принцип строения как одноклеточных, так и многоклеточных организмов были немецкие ученые Теодор Шванн и Маттиас Шлейден. В 1865 году австрийский естествоиспытатель Грегор Иоганн Мендель открыл закономерности наследственности организмов, положил начало генетике. Французский ученый Клод Бернар, систематически эксперементируя, объяснял биологические процессы посредством химических реакций и стал основоположником физиологической химии. В разработку эволюционной теории наиболее значительный вклад внес английский ученый Чарлз Дарвин. В результате длительных наблюдений за природой и экспериментов он пришел к выводу, что все живое успешно при к природным условиям, что виды животных и растений изменчивы, что растительный мир и животный мир сформировался в результате длительного развития и естественного отбора.