В основі вчення Лао-цзи – поняття «дао» («шлях»), яке він розглядав як першооснову всього. «Дао народжує одне, одне породжує два, два народжують три, а три – все суще. Усе суще носить в собі темне і світле начала (інь і ян), випромінює ци (енергію, що наповнює Всесвіт) та створює гармонію», – писав філософ. «Одне» означає первинний хаос, «два» – виділення з хаосу темного й світлого начал, які, протистоячи одне одному, породжують гармонію, а з неї з’являється «три» – єдине тіло.
Лао-цзи ототожнює недоступне для сприйняття дао з порожнечею або небуттям («Дивишся на нього, але не бачиш, слухаєш, але не чуєш, ловиш його, але не можеш спіймати»). Буття (матеріальна сутність) і небуття (порожнеча), перебуваючи в діалектичному взаємозв’язку, є основою всього сущого – наприклад, простору між небом і землею: «Хіба простір між небом і землею не схожий на ковальські міхи? Вони порожні всередині і ніколи не виснажуються, а що більше рухаються, тим більше з них виходить вітер.»
Объяснение:
Загалом характер воєнних дій засвідчував не стільки бажання гетьмана Богдана Хмельницького будь-що оволодіти Львовом, скільки його прагнення змусити магістрат пристати на свої умови. Як відомо, укріплені передмістя і монастирі відігравали важливу роль в обороні міста, як і Високий замок, тому з падінням цих твердинь Львів опинився під загрозою капітуляції. Взяття Високого замку — це переломний етап облоги Львова Богданом Хмельницьким.
На думку А. Козицького, твердження, що із здобуттям замку можна було б вести артобстріли Львова і швидко змусити місто капітулювати, є помилковим. Піднявшись на оглядовий майданчик Високого Замку по місту вогонь вести неможливо, та і, у свою чергу, сам замок зі Львова також прострілюється добре. А восени 1648 Високий замок мав суттєво нижчу висоту, бо там ще не насипали кургану із теперішнім оглядовим майданчиком
