Сравнить деятельность правителей юнлэ и токугава. надо

1

5 - 9 8

сообщение на тему ,,стоянка древних людей"

реклама

попроси больше объяснений следитьотметить нарушение deskey 29.11.2016

ответы и объяснения

лучший ответ!

вика2347

вика2347новичок

люди заселяли территорию нижегородской области уже в глубокой древности. селились они вблизи рек, где находили для себя воду и пищу. археологические раскопки показали, что на территории нашего края в iii—ii тысячелетии до нашей эры жили племена неолитической культуры. свое название она получила по наиболее типичной стоянке, раскопанной близ . селились небольшими поселками по 25—30 взрослых человек. селения располагались компактными группами. археологи открыли такие группы в районах г. павлова, г. дзержинска (гавриловка, желнино, володарск), г. нижнего новгорода (в сормове, молитовке, на мовых горах, на реке линде - линдовская, г. (б. козино, м. козине), г. городца (серковская, сокольская). стоянки были найдены в поветлужье, в долине реки теши и во многих других местах. археологические раскопки выяснить, что жили в полуземлянках округлой или овальной формы. в жилища вели узкие коридоры, один из них был обращен в сторону реки, другой соединял жилое помещение с мастерской для изготовления кремневых орудий. внутри жилища устраивались очаги из камней. находки археологов на раскопках древних стоянок картину жизни . это были охотники и рыболовы. об этом говорят нам каменные орудия — нож, скребок, гарпун, крючок, наконечники стрелы, иглы из кости. находки рассказывают нам и о том, на кого охотились : сохранились на месте стоянок кости лося, кабана, медведя, зайца, речного бобра. , судя по найденным орудиям, умели шлифовать, полировать, долбить и пилить камень. им было известно плетение из растительных волокон. они умели изготовлять глиняную посуду. в середине ii тысячелетия до нашей эры в низовья оки проникли племена волосовской культуры. первая стоянка этого типа была открыта у деревни волосово на правобережье оки при слиянии теши и велетьмы. волосовцы заняли часть территории племен. в низовьях оки и по берегам волги от нижнего новгорода до городца продолжали развивать свою собственную, своеобразную материальную культуруб

Змінювалися міста, які ставали центрами культури. поліпшувався благоустрій міст. відбулися значні зміни у забудові населених пунктів. у просторих міських будинках, на освітлених вулицях вирувало нове життя . у центрі міст ставили будинки для державних установ, храмів тощо. вулиці вимощували бруківкою, цеглою, освітлювали газовими ліхтарями. у 80-х роках xix ст. у деяких великих містах з’явилися водопроводи (києві, одесі, харкові). на кінець xix ст. майже всі великі міста мали телефонний зв’язок. основним видом міського транспорту стала конка (транспорт з кінною тягою). у 1892 р. у києві почав діяти перший у росії електричний трамвай. усі ці нововведення позитивно впливали на побут міського населення, поліпшували культуру міст. невід’ємною частиною великих міст стали фабрично-заводські околиці з вузькими забрудненими вулицями, майже не освітлюваними вночі, забудовані промисловими підприємствами, , робітничими халупами і бараками. але і тут де-не-де з’являлися нові будівлі — на робітничих окраїнах будували чайні, магазини, корчми тощо. утім село ще довго жило в занепаді і нужді. багато селян покидали села і йшли в місто, де наймалися на роботу. промислові робітники вносили багато нового у традиційний селянський побут народних мас україни. з’явилися нові звичаї робітничої родини. відбувалися деякі зміни і в побуті села. все частіше у заможних селян з’являлися житлові кам’яні будівлі під залізним дахом, на село проникав одяг міського покрою, гумове взуття, швейна машина тощо. у побуті селян дедалі більше було фабричних товарів, змінювався одяг, сімейні відносини. українські народні традиції збереглися у будівництві жител робітничих селищ. поширеною була мазанка — це фактично варіант селянської хати, що мала сіни і кімнату. піч. стіл, підлога і три вікна були традиційними.