Одним з цікавих складових застілля у знаті були хлібні тарілки – тренчери. Їх не з’їдали, вони служили підставками для решти їжі, а нарізали тренчери слуги. Після трапези їх разом із залишками іншої їжі і соусів віддавали бідним або твариною. Випікалися вони з дуже грубої муки – спеціально для того, щоб ставити на них їжу було зручніше.
Якщо знать могла дозволити собі їсти м’ясо майже щодня, селяни «розживалися» м’ясом куди рідше. В основному, вони харчувалися житнім хлібом і овечим сиром, горіхами, ягодами і фруктами. Гаряче в селянських сім’ях подавалося тільки раз в день: зазвичай це була юшка з зерен, куди додавалися овочі, а у свята – м’ясо.
Цікавий факт: середньовічні лікарі вважали, що двох прийомів їжі в день буде досить для всіх верств населення. Це, на їхню думку, запобігає переїданню і проблемам зі здоров’ям. До того ж постійно підтримувати вогонь вдома було дуже важким заняттям.
Також лікарі Середньовіччя радили сідати приймати їжу повторно тільки в тому випадку, якщо людина відчуває почуття голоду. Це означало, що більш рання їжа вже перетравилася. Якщо людина починала трапезу, коли з’їдена раніше їжа перетравитися не встигла, це вважалося шкідливим.
Объяснение:
ответ: Геополитический факт, что (не в пример Европе начала XX века, которая тогда ещё выступала средоточием мировых сил) Азия пока ещё не доросла до центра мировой военной мощи. Это значит, что главе любого азиатского государства, решающегося на масштабные военные действия, придётся учесть вероятность вмешательства косвенно затронутых внешних сил. Например, в случае по-настоящему серьёзной войны (а не просто приграничных столкновений) между Индией и Китаем Россия почти наверняка встанет на сторону Индии, просто потому, что это ослабит Китай. Реакция Америки, вероятно, будет направлена на то, чтобы ни одна держава не выбилась в безоговорочные властители Азии. Поэтому Америка, чтобы не допустить одностороннего исхода, скорее всего постарается сократить как число военных целей, так и размах и накал действий с обеих сторон.
Объяснение:
