50 ! 9 класс! зі спогадів сучасника: «на той з’їзд прибуло багато вчених не тільки з усіх кутків російської держави, але й з усієї слов’янщини; навіть із франції прибули вчені-славісти. київське суспільство дуже цікавилось тим з’їздом; на засіданнях з’їзду, що відбувалися в актовій залі
університету, бувало, крім членів з’їзду, завжди багато ще й сторонньої публіки. на тому з’їзді перед вели українські вчені в. антонович, м. драгоманов, м. костомаров, п. житецький та ін. при з’їзді влаштовано виставку предметів української старовини та українських історичних пам’яток - і тому я не
помилюсь сказати, що iii російський археологічний з’їзд був справжнім святом української науки» (а. кобилянський. «дещо з давно минулого»). зі спогадів м. костомарова - учасника події: «ім рефератів, присвячених курганним старожитностям, ґрунтовними були реферати місцевих учених, які стосувалися
козацької історії краю та його етнографії. з них учитель київської гімназії житецький читав цікавий реферат про пересопницьке євангеліє, пам’ятку 16 ст., чудову за мовою; переклад зроблено місцевим наріччям, дуже схожим на нинішнє малоросійське. разом з тим той же референт повідомив наукове
дослідження про історію утворення і зміни малоросійського наріччя. такими ж важливими були реферати професора київського університету драгоманова, які стосувалися малоросійських дум та історичних пісень, що перед тим з’явилися у виданні професорів київського університету драгоманова і антоновича.
професор петербурзького університету міллер вступив з ними у жваву суперечку щодо малоросійських дум та їхнього зв’язку з великоросійськими билинами. для більшого ознайомлення членів з’їзду з місцевою народною поезією за було народного співця-бандуриста вересая. багато хто з членів уперше у
житті познайомився з прийомами малоросійського історичного співу, і взагалі цей спів мав важливе значення, тому що сам вересай був уже один з дуже небагатьох співців, які знали старовинні козацькі думи й спів грою на бандурі будь-якому неупередженому слухачеві було зрозумілим і повинно було датися
цілком природним і, так би мовити, законним, що на київському археологічному з’їзді історична народна поезія козацького періоду становила один з найбільших предметів наукової обробки; проте не так поглянули на це газети, які звикли скрізь відшукувати політичні цілі й навіть там, де, мабуть, дивним
було б шукати ї» (м. костомаров. «автобіографія») -про яку подію йдеться в документах? чи відповідає наведена подія суті українофільского етапу національного відродження? доведіть кількома аргументами.