Наиболее значимыми событиями были три раздела Речи Посполитой, войны с Турцией 1768-1774 и 1787-1791 годов, успешные отражения агрессии Швеции и Персии (в рамках соглашения «Георгиевский трактат»). Результатом этих мероприятий стало присоединение Крыма, Малороссии, Новороссии, Белоруссии, Очакова и других территорий. На черноморском побережье основано большое количество городов, а в портах – строительство будущего черноморского флота.
Завоевание Крыма, стало ключевым этапом на пути освоения черноморского побережья — именно там были заложены ряд стратегических военных портов сыгравших значительную роль в последующих исторических событиях.
Разделы пришедшей в упадок Речи Посполитой вернули в состав империи ранее утраченные территории будущей Украины и Белоруссии.
Кроме того, государство российское окончательно утвердилось в статусе мировой державы – выступление в качестве посредника при урегулировании «войны за баварское наследство» и заключение различных союзов являются наглядным подтверждением
1. Заповіт Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий помер у 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми нащадками й спробував цьому запобігти. Князь склав заповіт відповідно до тогочасних європейських традицій, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді, а також установив нову систему успадкування князівських земель.
2. Міжусобні війни. Новий великий князь Ізяслав не мав здібностей, авторитету й сили батька, щоб зосередити всю владу у своїх руках. Брати Святослав і Всеволод не визнали його одноосібним верховним володарем Русі-України. Мабуть, саме тому Ізяславові довелося погодитися на спільне з братами правління державою. Період 1054—1073 рр. в історії Русі-України називають добою тріумвірату Ярославичів — співправління братів Ізяслава, Святослава та Всеволода.
