Відповідь:Безпосередніми приводами до унії були:
ідея об'єднання християн після розколу в 1054 р. на православну та католицьку у єдину церкву;
на думку українських єпископів, мала б вирішити проблему полонізації та покатоличення православних, вони отримали б рівноправність у Речі Посполитій з католиками;
тісніше зв'язати Україну й Білорусь з Польщею і нейтралізувати впливи Москви;
невдоволення руських православних єпископів тим, що у церковні справи дедалі більше втручалося міщанство, організоване у братства;
бажання єпископів звільнитися від підлеглості східним патріархам, які підтримували братства;
намагання верхівки руського православного духовенства добитися рівності з католицькими єпископами, які засідали в сенаті та титулувались «князі церкви» — і залежали тільки від Папи та почасти від короля.
Пояснення:
Его называли и «Анри Великим» , и «Добрым Королём Анри» . Самым важным его решением было издание в 1589 году Нантского эдикта, завершившего гражданскую войну в стране и даровавшего свободу вероисповедания протестантам.
В конце XVIII- начале XIX века в Париже и других городах была популярна песенка: «Да здравствует Генрих Четвертый, да здравствует храбрый король, этот четырежды черт, имевший тройной дар: пить, воевать и быть галантным кавалером» .
Генрих, как никакой другой монарх до него, старался, чтобы в его королевстве воцарился мир, чтобы каждый француз был сыт. Он говорил: «Я хочу, чтобы у каждого француза была курица в горшке» . Ради этой идеи, как и ради многих других, он – властолюбивый, сильный, умный, мужественный человек – готов был поступиться личными желаниями и своей гордостью.