Розташуйте у хронологічній послідовності:
а "уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати
. тож не осоромимо землі руської, а ляжемо кістьми
тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. якщо ж побіжимо ми, то
сором нам. тож не втечемо, а станемо кріпко, ая перед вами піду.
якщо моя голова ляже, — тоді самі) подумайте про себе". і ска-
зали вої: “де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо"»
«прийшов [князь) у переяславець. і послав до греків послів,
говорячи: “хочу йти на вас" і пішов до царгорода, розоряючи
міста. і дали йому і повернувся він у »
в «вважаю, що ти не забув про поразку батька який, по-
рушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з вели-
чезним військом на 10 тисячах кораблів, а до кіммерійського
боспору повернувся лише з десятком човнів, сам став передві-
сником своєї біди. не згадую я вже про його жалюгідну »
« [він] на дунай на болгар, і в битві перемі [він]
болгар. і взяв він вісімдесят міст по дунаю, і сів, князюючи,
тут, у переяславці, беручи данину з грекі дружина господа-
ря русі, який колись приводив флот проти ромеї по смерті
свого чоловіка прибула в константинополь. вона
була гідно вшанована».
д «і хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на царго-
род, вони прийшли і стали пустошити землю. і грабували вони
по узбережжю понту, багато ж і святих церков вони вогневі
оддали, і майна чимало »
е «хозари вийшли нього з каганом, князем своїм. і всту-
пилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів
він хозар і город їхній столицю ітиль, і город білу вежу взяв.
і ясів він переміг, і касогів, і прийшов до києва».
€ «“якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть
і обложать нас у місті. a руська земля далеко, печеніги з нами
воюють, і хто нам тоді ? укладемо ж мир, адже вони
вже взяли на себе зобов'язання платити нам данину — цього
з нас і вистачить. якщо ж перестануть платити нам данину,
то знову, зібравши безліч воїнів, підемо з русі на царгород”».
ж« імператор [візантійський] згодився на переговори і в по-
ій зброї, на коні приїхав до берега істру в і
великого загону вершників, що виблискували зброєю. князь
переїздив через ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом,
гріб разом з іншими без ніякої різниці»

Скасовано невигідні для Гетьманщини Переяславські статті 1659 р.

Гетьманщина розривала союз із Московською державою і відновлювала свій державний зв'язок з Річчю Посполитою на умовах Гадяцької угоди 1658 р.

Вилучалася стаття про створення «князівства Руського».

Гетьманщина отримувала право лише на автономію на чолі з гетьманом.

Гетьман позбавлявся права зовнішньополітичних зносин, зобов'язувався брати участь у воєнних діях польської армії проти Московської держави і не нападати на Кримське ханство.

Більшість козацтва і старшини Лівобережної України, де переважали проросійські орієнтації, виступили проти угоди і відмовилися визнавати владу Ю. Хмельницького. Спроби гетьмана поширити свій вплив на Лівобережжя виявилися невдалими. Усвідомлюючи свою політичну неспроможність, Ю. Хмельницький склав булаву. Правобережне козацтво новим гетьманом обрало Павла Тетерю (1663—1665 pp.), який дотримувався пропольської орієнтації, на Лівобережжі перемогу отримав кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький (1663—1668 pp.), який зробив ставку на російський уряд.

Так Українська держава розкололася на два державних утворення з орієнтацією на різні держави, з окремими урядами, які перебували у стані війни. Були створені умови для поділу України по Дніпру між Росією і Річчю Посполитою.

Первоначально программа Олимпийских игр ограничивалась стадиодромом – бегом на один стадий. Затем программа стала расширяться: были введены состязания в беге на два стадия, бег на 24 стадия, бег с вооружением, затем появились пятиборье – пентатлон (бег, прыжки, метание диска и копья, борьба), борьба и кулачный бой, скачки на колесницах. С 632 г. до н.э. в Игры стали включаться соревнования для детей.

Как бы не расширялась программа Олимпийских игр, самым почитаемым оставался бег на один стадий. Победителю в стадиодроме предоставлялось право зажечь огонь на алтаре Зевса, он становился главным героем Игр.

Главной наградой победителю Олимпийский игр – олимпионику служила оливковая ветвь. Ее срезали золотым ритуальным ножом со старого дерева, которое, как считалось, посадил Геракл. Имя атлета высекалось на мраморной плите, а особо выдающимся воздвигались памятники. Но это было, так сказать, моральное поощрение. Жители города, который представлял победитель, одаривали его дорогими подарками, освобождали от налогов, предоставляли бесплатное место в театре.