71 !
используя технологию "погружения в эпоху" опишите от лица современника процесс заселения и освоения донецкого региона в хvi - xvii вв.
1. знание эпохи и материала
2. обоснованность собственных утверждений
3. логика структурированность изложения
4. оригинальность ответа

Император Юнлэ

- узурпатор, прибегал к использованию террора  

- придерживался конфуцианских норм в правлении

- поощрял буддистскую деятельность

- поощрял науку и образование, был расположен к технократизму

- жестко боролся против коррупции

- увеличил производство легкой промышленности и продуктов питания

- перестроил Великий Китайский канал (расширил судоходство и ирригацию)

- завершил строительство Запретного города и сделал Пекин столицей

- утверждал влияние Срединного государства

- стремился подчинить народы Маньчжурии

- пригласил тибетского кармапу в Нанкин

- осуществил 5 походов против монголов

- экспедиции в Западный Океан

Людовик 14  

- правил 72 года (больше, чем кто-либо в Европе)

- «Государство-это я!»

- самая многочисленная, самая организованная армия в мире

- приверженец абсолютной власти

- имел самый лучший, самый обученный с точки зрения этикета двор – Версальский двор был признан лучшим

- хотел отделить политику и влияние папы Римского

- проводил религиозную политику нетерпимости, в частности, в адрес гугенотов

- война Аургбургской лиги

- война за Испанское наследство

- война с Соединенными провинциями

Сходства императора Юнлэ и короля Людовика 14 заключаются в том, что оба правителя были безусловно харизматичными и очень сильными. Они проводили серьезную внутреннюю политику (время правления Людовика 14 называют Великим веком и император Юнлэ развивал науку).  

Различие заключается в том, что Людовик 14 много правил, а император Юнлэ за менее, чем 2 десятка лет сделал больше, чем французский король за 72. Кроме того, император Юнлэ проводил политику терпимости в отношении религиозных организац

Объяснение

надеюсь правильно)

Культуркампф»  (йому. kulturkampf — боротьба за культуру), поширене в літературі найменування заходів уряду о.  бісмарка   в 70-х рр. 19 ст проти католицької церкви — головної опори католицької партії «центру», яка виражала сепаратистські, антипрусські тенденції (головним чином в західній і південно-західній німеччині). у ході «до.» були проведені закони про заборону священикам вести політичну агітацію (дек. 1871), про позбавлення духівництва права нагляду за школами (березень 1872), про передачу в руки держави справи підготовки і призначення на посаді духовних осіб (1873) і ін. у лютому 1875 були розбещені майже всі католицькі ордени і проведений закон про цивільний брак. уряд бісмарка використовував «до.» для посилення національного гніту в польських землях, що знаходилися під німецьким пануванням, і розпалювання релігійних пристрастей з метою відвернення робітників від класової боротьби. характеризуючи «до.», в. і. ленін писав: «такою боротьбою бісмарк лише укріпив войовничий клерикалізм католиків, лише пошкодив справі дійсної культури, бо висунув на перший план релігійні ділення замість ділень полі» (полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 17, с. 416—17). в кінці 70 — початку 80-х рр. бісмарк в цілях об'єднання всіх консервативних сил пішов на примирення з католицьким духівництвом: більшість законів, прийнятих в період «до.», було скасовано; збереглися лише закони про цивільний брак і про вигнання єзуїтів.