У процесі своєї діяльності людина завжди впливала на природу. Прикладом масштабного впливу гірничих робіт давнини на геологічне середовище можуть бути арругії (лат. arrugias), гідровидобувні комплекси давніх римлян — так званий «римський б розробки». Він поєднував риси гідравлічної, підземної та відкритої (розсипної) розробки родовищ. До місць, що лежали вище рівня розробки, підводили канали (акведуки), вода яких наповнювала розташовані на узвишші резервуари й стрімко скидалася з висоти на гірський масив, утворюючи розмиви (яруги). У боках утвореного яру (кар'єру) вели розробку поверхневою системою стволів і штолень, довжина яких становила десятки метрів (в окремих випадках 200—300 м). Штольні розміщували на відстані 10—15 м одна від одної, утворюючи фронт розробки шириною близько 150 м.
Объяснение:
Кисень O2, вуглекислий газ СO2, озон O3 — важчі за повітря.
Щоб довести це, скористаємося наслідком із закону Авогадро. Порівняємо маси газів, що відповідають об’єму 22,4 л. Кількість речовини газів, що міститься у цьому об’ємі, дорівнює 1 моль, а маса дорівнюватиме молярній масі.
М(повітря) = 29 г/моль, М(O2) = 32 г/моль, М(СO2) = 44 г/моль, М(O3) = 48 г/моль.
Отже, маса 22,4 л кисню, взятого за нормальних умов, становитиме 32 г, а маса такого самого об’єму повітря — 29 г.
Відносна густина показує, у скільки разів один газ важчий за інший. Розрахуємо відносну густину кисню, вуглекислого газу, озону за повітрям.
