Який обэм за нормальних умов займає кисень масою 6,4 г? Скільки молекул міститься в такій кількості кисню

1)

(NH4)2SO4+2KOH-->K2SO4+2NH3+2H2O

2NH4⁺ + SO⁻²₄+2K⁺+2OH⁻-->2K⁺+SO⁻²₄+2NH3+2H2O

2NH4⁺+2OH⁻-->2NH3+2H2O

2NaOH+H2SO4-->Na2SO4+2H2O

2Na⁺+2OH⁻+2H⁺+SO⁻²₄-->2Na⁺+SO⁻²₄+2H2O

2OH⁻+2H⁺-->2H2O

BaCL2+K2SO4-->2KCL+BaSO4

Ba⁺²+2CL⁻+2K⁺+SO⁻²₄-->2K⁺+2CL⁻+BaSO4

Ba⁺²+SO⁻²₄-->BaSO4

Na2CO3+CaCL2-->2NaCL+CaCO3

2Na⁺+CO⁻²₃+Ca⁺²+2CL⁻-->2Na⁺+2CL⁻+CaCO3

CO⁻²₃+Ca⁺²-->CaCO3

2)

2) Ba(OH)2+K2SO3-->Ba2SO3↓+2KOH

Ba⁺²+2OH⁻+2K⁺+SO⁻²₃-->Ba2SO3↓+2K⁺+2OH⁻

Ba⁺²+SO⁻²₃-->Ba2SO3↓

3)

Gr2(SO4)3+6KOH-->2Gr(OH)3+3K2SO4

2Gr⁺³+3SO⁻²₄+6K⁺+6OH⁻-->2Gr(OH)3+6K⁺+3SO⁻²₄

2Gr⁺₃+6OH⁻--->2Gr(OH)3

1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним: