1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
При растворении 28 г Fe в разбавленной серной кислоте выделится водорода (н.у.): а) 11,2 дм3; б) 22,4 дм3; в) 33,6 дм3; г) 44,8 дм3.
2. При сжигании 24 г графита в избытке кислорода образуется углекислого газа: а) 44 г; б) 66 г; в) 88 г; г) 110 г.
3. При разложении 42,5 г нитрата натрия выделится молекул газа: а) 1,505×1023; б) 3,01×1023; в) 6,02×1023; г) 9,03×1023.
4. При разложении 18,8 г нитрата меди общий объем выделившихся газов (н.у.) составит: а) 2,24 дм3; б) 5,6 дм3; в) 11,2 дм3; г) 13,36 дм3.
5. Объемная доля О2 в воздухе равна 20%. На полное сжигание 8 г метана потребуется воздуха (н.у.): а) 56 дм3; б) 112 дм3; в) 168 дм3; г) 224 дм3.
6. При взаимодействии 12 г гидрида натрия и 44 г Н2О выделится Н2(н.у.): а) 11,2 дм3; б) 22,4 дм3; в) 44,8 дм3; г) 56 дм3.
7. При сжигании 64 г серы в 56 дм3 кислорода (н.у.) образуется оксида серы (IV): а) 64 г; б) 96 г; в) 128 г; г) 160 г.
8. При взаимодействии 12,04×1023 молекул О2 и 21,07×1023 молекул Н2 образуется молекул воды: а) 12,04×1023; б) 21,07×1023; в) 24,08×1023; г) 27,09×1023.
9. Объемная доля О2 в воздухе составляет 20%. При сжигании 16 г СН4 в 280 дм3 воздуха (н.у.) образуется углекислого газа: а) 22,4 дм3; б) 44,8 дм3; в) 56 дм3; г) 67,2 дм3.
10. При смешивании растворов, содержащих равные массы NaOH и H2SO4, среда в полученном растворе будет: а) нейтральная; б) кислая; в) щелочная.
11. При смешивании растворов, содержащих одинаковое число молей H2SO4 и NaOH, образуется среда: а) кислая; б) щелочная; в) нейтральная.
12. При смешивании растворов, содержащих одинаковое число молей Ca(OH)2 и HNO3, среда получится: а) кислая; б) щелочная; в) нейтральная.
13. При смешивании растворов, содержащих одинаковые массы NaOH и HNO3, среда в полученном растворе будет: а) кислая; б) нейтральная; в) щелочная.
14. При смешивании растворов, содержащих равные массы КОН и НСl, в полученном растворе среда будет: а) нейтральной; б) кислой; в) щелочной.
15. При смешивании равных масс 10% р-ров HNO3 и КОН среда окажется: а) кислой; б) щелочной; в) нейтральной.
16. При смешивании равных объемов растворов HCl и NaOH с одинаковой молярной концентрацией среда окажется: а) кислой; б) щелочной; в) нейтральной.
17. При смешивании растворов, содержащих равные массы HCl и NaOH, образуется среда: а) кислая; б) щелочная; в) нейтральная.
18. Какой объем SO2 (н.у.) получится при сжигании 16 г серы, если известно, что практический выход оксида серы (IV) равен 80%? а) 7,6 дм3; б) 8,96 дм3; в) 11,2 дм3; г) 14,64 дм3.
19. Какую массу Р нужно сжечь для получения 28,4 г Р2О5, если известно, что практический выход оксида фосфора (V) составляет 50%? а) 16,4 г; б) 24,8 г; в) 32,6 г; г) 42,5 г.
20. При сжигании 30 г графита в недостатке кислорода образовалось 42 дм3 угарного газа. Практический выход оксида углерода (II) в % составляет: а) 62,5%; б) 75%; в) 78,4%; г) 85%.
21. Какая масса NH3 получится при взаимодействии 33,6 дм3 N2 (н.у.) и 112 дм3 Н2 (н.у.), если известно, что практический выход NH3 составляет 60%? а) 20,2 г; б) 30,6 г; в) 34 г; г) 42,3 г.
22. При разложении 100 г технического образца карбоната кальция образовалось 17,92 дм3 углекислого газа (н.у.). Массовая доля примесей в техническом образце составляет: а) 15%; б) 20%; в) 35%; г) 42%.
23. Массовая доля негорючих примесей в техническом графите составляет 5%. При сжигании 50 г образца графита в избытке О2 образуется углекислого газа (н.у.): а) 76,24 дм3; б) 88,67 дм3; в) 92,33 дм3; г) 96,44 дм3.
24. При взаимодействии 72 г сплава алюминия и магния с избытком водного раствора NaOH выделилось 67,2 дм3 Н2 (н.у.). Массовая доля алюминия в сплаве составляет: а) 52%; б) 64,32%; в) 75%; г) 76,38%.
25. Какая масса НNО3 может быть получена из 1 м3 NН3 (объем измерен при н.у.), если известно, что практический выход НNО3 в этом процессе равен 60%? а) 1,524 кг; б) 1,687 кг; в) 1,823 кг; г) 1,931 кг.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
