Құрлықтағы сердің ойлы-қырлы пішінін не
дейміз,​

Қышқыл ерітінділерімен жұмыс жасағанда қауіпсіздік техникасы ережелерін мұқият сақтау керек. Өйткені қышқылдардың күйдіргіш және уландырғыш қасиеті бар. Тұз қышқылының (массалық үлесі 0,5% хлорсутек) ерітіндісін медицинада асқазан қышқылдылығы төмендеген науқастарға береді. Асқазандағы тұз қышқылы астың тез қорытылуына, аспен бірге түскен зиянды бактерияларды жоюға көмектеседі. Қышқылдылығы жоғары науқастарға антацидтік препараттар беріледі. Олардың әсер ету механизмі асқазан сөлінің қышқылдылығын бейтараптауға негізделген. Антацидтік препараттарға магний оксиді, магний гидроксиді, магний карбонаты, алюминий гидроксиді және т.б. заттар жатады.

Көмір қышқылының ерітіндісі әртүрлі сусындардың құрамына кіреді. Азот, күкірт, фосфор қышқылдары, минералды тыңайтқыштар, бояулар, қопарғыш заттар т.б. алуда қолданылады.

Сілтілер — көптеген органикалық заттарды күйдіретін заттар. Олармен жұмыс істегенде қауіпсіздік техникасы ережелерін қатаң сақтаған жөн. Сілті ерітіндісі қолға сабын тәрізді білінеді. Сілтілерге құрылыс әгі — кальций гидроксиді, натрий гидроксиді, калий гидроксиді жатады.

Қышқыл және сілті ерітінділері әсерінен түсін өзгертетін заттар индикаторлар (лат. Indicator — көрсеткіш) деп аталады. Олардың ішінде жиі қолданылатыны — лакмус, метилоранж және фенолфталеин. Индикаторлардың көмегімен қышқыл мен сілтіні ажыратып қана қоймай, ортаның қышқылдылығын — рН (пэ-аш деп оқылады) көрсеткішін де анықтауға болады.

Өмбебап индикатор қышқыл ортада рН < 7, сілтілік ортада рН > 7, бейтарап ортада рН = 7 көрсетеді. Химиялық индикаторлардан басқа табиғи индикаторлар да болады. Мысалы: жүзім, қызылша шырындары, ирис гүлінің қайнатпасы, шие шырыны және т.б.

₸-₸

1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним: