CH3C00H = CH3-COO- + H+
Метилоранж змінює своє забарвлення з оранжевого на червоний(а лакмус з фіолетового-на рожевий),що говорить про те,що у розчині кисле середовище.А так як індикатори змінюють забарвлення,з'єднуючись з катіонами Гідрогену(як у даному випадку) або аніонами гідроксо-групи,то відбувається електролітична дисоціація,тобто оцтова кислота є електролітом,хоч і слабким
Д.№2.
CH3COOH + NaOH = CH3COONa + H2O
В результаті реакції бачимо,що при додаванні кислоти малиновий колір зникає,тобто розчин знебарвлюється,що свідчить про те,що реакція відбулася і утворилися нейтральні речовини(сіль-натрій ацетат і вода)
Д.№3.
2CH3COOH + Mg = (CH3COO)2Mg + H2 стрілка вгору
В результаті бачимо бульбашки,що свідчать про виділення газу.Як і з мінеральними кислотами метали витискують Гідроген,в результаті чого утворюється водень
Д.№4.
2CH3COOH + Na2CO3 = 2CH3COONa + H2O + CO2 стрілка вгору
В результаті реакції відбувається "закипання"(шипіння) маси,що говорить про виділення газу.Так як оцтова кислота сильніша за карбонатну,з якої утворений натрій карбонат,то вона витискує її зі складу солі.А нестійка за звичайних умов карбонатна кислота одразу розкладається на воду і вуглекислий газ(звідки і утворення в процесі реакції бульбашок).
Йонні рівняння,сподіваюсь,напишите самі на основі молекулярних
Объяснение:
Медь очень хорошо проводит электричество и тепло. Удельное сопротивление металла равно 0,018 Ом • мм2/м, а теплопроводность при 20 °С составляет 385 Вт/(м • К). По электропроводности меди лишь немного уступает серебру. Ее электропроводность в 1,7 раза выше, чем у алюминия, и примерно в 6 раз выше, чем у платины и железа. Медь обладает ценными механическими свойствами — ковкостью и тягучестью. В присутствии воздуха, влаги и сернистого газа медь постепенно покрывается плотной зеленовато-серой пленкой основной серно-кислой соли, предохраняющей металл от дальнейшего окисления. Медь и ее сплавы находят широкое применение при строительстве линий электропередач и устройстве различного вида связи, в электромашиностроении и приборостроении, в холодильной технике (производство теплообменников охлаждающих устройств) и химическом машиностроении (изготовление вакуум-аппаратов, змеевиков). Около 50% всей меди расходует электропромышленность. На основе меди создано большое число сплавов с такими металлами, как Zn, Sn, Al, Be, Ni, Mn, Pb, Ti, Ag, Au и др., и реже с неметаллами Р, S, О и др. Область применения этих сплавов очень обширна. Многие из них обладают высокими антифрикционными свойствами. Сплавы применяют в литом и кованом состоянии, а также в виде изделий из порошка. Например, широко применяют сплавы типа оловянных (4— 33 % Sn), свинцовых (~ 30 % Pb), алюминиевых (5-11 % Al), кремниевых (4-5 % Si) и сурьмяных бронз. Бронзы применяют для изготовления подшипников, теплообменников и других изделий в виде листа, прутков и труб в химической, бумажной и пищевой промышленности. Сплавы меди с хромом и порошковый сплав с вольфрамом идут на изготовление электродов и электроконтактов. В химической промышленности и машиностроении также широко применяют латунь — сплав меди с цинком (до 50 % Zn), обычно с добавками небольших количеств других элементов (Al, Si, Ni, Mn). Сплавы Cu с фосфором (6-8 %) используют в качестве припоев.
Источник: http://emchezgia.ru/cvet_met/2_svoistva_i_primenenie_medi.php МЧ-ЗГИА.РУ ©
