Під час розкладу білка водою одержали 222.5 г аланіну - амінокислотт, формула якої CH3 - CH( NH2) - COOH. Обчисліть: а) кількість речовини аланіну; б) кількість речовини Гідрогену, яка міститься в одержаній порції аланіну. ​

1. Найдем массовую долю олова в сплаве:
w(Sn)=100%-46,5%=53,5%
2. Вычислим массу каждого металла в сплаве:
m(Pb)=89 г*0,465=41,385 г
m(Sn)=89 г*0,535=47,615 г
3. Составим уравнение реакции восстановления оксида свинца(2) углём:
PbO + C = Pb + CO
4. Вычислим количество вещества - свинца (Pb) по формуле n=m\M
n(Pb)=41,385г\ 207 г\моль≈0,2 моль
5. По уравнению реакции найдём количество вещества - оксида свинца(2) -PbO ( сравним коэффициенты : перед свинцом и оксидом свинца(2) стоит коэффициент 1 , так как 1=1, то n(Pb)=n(PbO):
По уравнению реакции:
n(PbO)=n(Pb)=0,2 моль
6. Вычислим массу оксида свинца(2) по формуле m=n*M:
m(PbO)=0,2 моль * 223 г\моль=44,6г
7. Составим уравнение восстановления углём оксида олова(4):
SnO₂ + C = Sn + CO₂
8. Найдём количество вещества олова(Sn) по формуле n=m\M:
n(Sn) = 47,615г \ 119 г\моль=0,4 моль
9. По уравнению реакции найдём количество вещества - оксида олова(4) - SnO₂ ( сравним коэффициенты : перед оловом и оксидом олова(4) коэффициент равен 1, так как 1=1 , то n(SnO₂)=n(Sn):
По уравнению реакции:
n(SnO₂)=n(Sn)=0,4 моль
10. Найдём массу оксида свинца(4)-SnO₂ по формуле m=n*M
m(SnO₂)=0,4 моль * 151 г\моль= 60,4г

1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним: