Определить массу сульфатной кислоты в растворе массой 250 г с массовой доле вещества 30%

 Розпад електролітів на іони під час розчинення у воді або розплавлення називається електролітичною дисоціацією. Розглянемо розчинення у воді такої, наприклад, іонної сполуки, як хлорид натрію. Іони постійно здійснюють невеликі теплові коливання, але удержуються у вузлах кристалічної решітки, оскільки притягуються протилежно зарядженими іонами. Як відомо, в молекулі води, зв'язки між атомами водню і атомом кисню ковалентні, полярні. Електронні пари, що зв'язують атоми зміщені від атому водню до атома кисню. Тому на атомах водню зосереджений частковий позитивний заряд, а на атомі кисню - негативний. Зв'язки кожного атома водню з киснем у молекулі води утворюють між собою, тому центри позитивний і негативних зарядів у молекулі не збігаються. Якщо врахувати лише взаємну перпендикулярність осей електронних хмар, утворених р-електр. атомів, то кут між зв'язками, що розглядаються становить 900 . Насправді такий кут 1050 . Одна з причин збільшення кута - взаємне відштовхування однойменно заряджених атомів водню один від одного. Полярну молекулу води зображають у вигляді диполя, позначаючи заряди на полюсах знаками "+" і "-". Коли кристал сам занурюють у воду, молекули води притягуються до іонів на поверхні кристала до позитивно заряджених іонів - своїми негативними полюсами, а до негативно заряджених іонів - позитивними полюсами. Якщо іон відривається від поверхні кристала, він являється оточеним молекулами води, які притягуються до нього. Ці молекули води утворюють гідратну оболонку іона, що складається з 5 - 7, а то й більшої кількості молекул. Іон оточений гідратною оболонкою називається гідратованим. Отже, розчинення у воді твердої речовини з іонною кристалічною решіткою супроводжується виділенням теплоти в тому випадку, коли сума енергії гідратації всіх іонів у кристалі більша від енергії, необхідної для розривання зв'язків між іонами. Властивості їхні помітно відрізняються від властивостей гідратованих іонів. У безводному сульфаті міді CuSO4 негідровані іони Cu2+ i SO4 2 - - безбарвні, але від розчинення солі у воді іони Cu2+ гідратуються і забарвлюють в голубий колір. Воду, яка виходить з кристалів, називають кристалізаційною водою, а речовини, що містять кристалізаційну воду, називають кристалогідратами. Поведінку електролітів у водному розчині вперше пояснив у 1887 році шведський вчений С. Арреніус. Розроблена ним теорія дістала назву "теорія електролітичної дисоціації". Після винаходу в 1800 р. гальванічно-го елемента італійцем А. Вольта вчені різних країн почали поглиблено вивчати хімічну дію електричного струму. Англійці В. Нікольсон і Н. Карлейль здійснили електроліз води, англієць Г. Деві у 1803 р. одержав лужні та лужно-земельні метали (К, Na, Ba,Са, амальгами) електролізом розплавлених лугів і солей. У 1830 р. англієць М. Фарадей відкрив закони електролізу. Він увів терміни,які й зараз широко вживаються (катод і анод, електроліт і неелектроліт,йон, катіон і аніон, електрохімічнийеквівалент). Катодом він називав негативно заряджений електрод, анодом — позитивно заряджений електрод, електролітами — речовини, якs розкладаються електричним струмомна йони. Однак останнє визначен-ня було помилковим. Катіонами та аніонами він вважав йони, які роз- ряджаються на катоді й аноді.Швед С. Арреніус у результаті екс- периментальних досліджень розробив теорію електролітичної дисоціа- ції, за що йому в 1903 р. було присуджено Нобелівську премію. Він довів,що розклад речовин у розчині на йони відбувається й без дії електричного струму. У цей жчас Д. І. Менделєєв сформулював гідратну теорію розчинів, згідно з якою під час розчинення речовин відбувається сольватація — поєднання молекул розчиненої речовин з молекулами розчинника, унаслідок чого утворюють-ся сольвати (у водних розчинах — гідрати). На 

Объяснение:

Al2O3 + H2 →    реакция  не возможна;  водород  не может  восстановить оксид  алюминия

 2K   +     Cl2 =   2КСl

                      хлорид калия

                           t

  2Fe(OH)3     → Fe2O3     +   3H2O↑

гидроксид                оксид железа(III)

железа(III)                    

3Cl2     +    2Р     =   2РСl3

                            хлорид фосфора(III)

                                  t

2Al    +     3H2S   >   Al2S3    +    3 H2↑

        сероводород           сульфид

                                            алюминия

                                           t

2Cr + 6H2SO4  (конц) >  Сr2(SO4)3   +  3SO2↑  +  6H2O

                                                сульфат хрома(III)

Разбавленная  серная  кислота  при  действии  на хром  образует СrSO4

   MgO   +     SO3  =  MgSO4

                                   cульфат  магния

    2Na   + S   =  Na2S

                           сульфид  натрия

BaO    +    H2O    =   Ba(OH)2

                             гидроксид бария

CO2    +    Na2O =     Na2CO3

                               карбонат  натрия

  Si   +  O2   =   SiO2

                    диоксид кремния

Fe + CuSO4   = FeSO4   +   Cu↓

      сульфат     сульфат    

       меди(II)     железа(II)

       

Cu + FeSO4 →   реакция  не  идет;   медь  не может  восстановить  ионы   Fe (2+)

  4 Al   + 3O2     =   2 Al2O3

                          оксид  алюминия

H2СO3 >   H2O    +  CO2↑

2Fe + 3Cl2   =    2 FeCl3

                      хлорид железа(III)

                t

BaSO3 >  BaO    +   SO2↑

сульфит

бария

K2O + H2O →    2KOH

                  t

Cu(OH)2 →   CuO   +  H2O↑

гидроксид

меди(II)

2HCl + Mg   =  MgCl2   +  H2↑

                      хлорид

                     магния

2Al     +   3 H2SO4     =          Al2(SO4)3      +  3H2↑

                серная к-та     сульфат алюминия

Cu + HCl  -->   в обычных  условиях   реакция  не  протекает

               t

CaCO3 >  CaO    +   CO2↑

карбонат

кальция

2H2O →  2 H2↑   +   O2↑

                   

H2SO3 →  H2O   +   SO2↑

сернистая

  к-та

2 Al      +    3CuCl2         =   3 AlCl3   +  3 Cu↓

            хлорид меди(II)     хлорид

                                           алюминия

2Zn + O2 =   2 ZnO

     3 K2O    +       P2O5      =   2 K3PO4

              оксид  фосфора(V)  ортофосфат

                                                     калия

3Zn     +    2Fe(NO3)3   =       3Zn(NO3)2    +   2Fe

            нитрат железа(III)    нитрат цинка

      2Ag   +  H2S   =         A2S   +   H2↑

            сероводород   сульфид

                                        серебра    

 

Объяснение:

Al2O3 + H2 →    реакция  не возможна;  водород  не может  восстановить оксид  алюминия

 2K   +     Cl2 =   2КСl

                      хлорид калия

                           t

2Fe(OH)3     → Fe2O3     +   3H2O↑

                   

3Cl2     +    2Р     =   2РСl3

                                  t

2Al    +     3H2S   >   Al2S3    +    3 H2

²

³

√

∛

·

×

÷

±

≈

≠

≤

≥

≡

≅

⇒

,

⇔

∈

∉

∧

∨

∞

α

β

Δ

π

Ф

ω

↑

↓

∵

∴

↔

→

←

⇵

⇅

⇄

⇆

∫

∑

⊂

⊃

⊆

⊇

⊄

⊅

∀

°

∠

∡

⊥

∪

∩

∅

¬

⊕

║

∦

∝

∞

㏒