Озон — вещество, молекула которого состоит из трех атомов кислорода. Химическая формула озона – O 3. В нормальных условиях озон представляет собой голубой газ. При сжижении превращается в жидкость цвета индиго. В твёрдом виде образует тёмно-синие, практически чёрные кристаллы.
Озон обладает характерным запахом, который легко почувствовать после грозы. В 1785 году озон впервые был получен искусственным путем. Это сделал голландский физик М. ван Марум, пропуская через воздух электрические искры. Однако ван Марум решил, что получил не новое вещество, а особую «электрическую материю».
Термин озон, образованный от древнегреческого глагола «озо» – «пахну», предложил в 1840 г. немецкий химик X.Ф. Шёнбейном, часто именно его называют первооткрывателем озона.
Роль, которую играет озон для человека и для всего живого на Земле стала ясна с открытием озонового слоя. В 1912 году французским физикам Шарлю Фабри и Анри Буиссону с спектроскопических измерений удалось доказать, что в отдалённых слоях атмосферы существует озон, предохраняющий поверхность планеты от губительного воздействия ультрафиолетового солнечного излучения.
Атмосферный озон играет важную роль, защищая растения и животных. Однако тропосферный озон является загрязнителем, который может угрожать здоровью людей и животных, а также повреждать растения.
Фізичні властивості речовин з атомною кристалічною ґраткою:
• властива велика твердість (усі зв’язки решітки є рівноцінними та міцними);
• мають дуже високі температури плавлення і кипіння;
• нелеткі, тому не мають запаху;
• не проводять елекричний струм, або бувають напівпровідниками (бо нема вільних електронів);
• практично не розчиняються в жодних розчинниках.
Фізичні властивості речовин з молекулярною кристалічною ґраткою:
• невелика твердість (слабкі сили міжмолекулярного тяжіння);
• легкоплавкі речовини;
• леткі (здатність швидко випаровуватись), тому майже всі мають запах;
• не проводять елекричний струм;
• мають різну розчинність у воді.
Фізичні властивості речовин з йонною кристалічною ґраткою:
• за звичайної температури майже усі досить тверді, крихкі (сильний зв'язок між протилежно зарядженими частинками), ;
• температура плавлення досить висока;
• нелеткі, тому не мають запаху;
• йонні сполуки в цілому нейтральні, не проводять електричний струм, проте розчини таких речовин проводять елекричний струм;
• мають різну розчинність.
