В ході своїх алхімічних експериментів Альберт Великий виділив чистий миш’як (1267 рік). У 1270 році італієць Бонавентура вперше отримав розчин нашатирю в азотній кислоті або «царську горілку», здатну розчиняти золото. Пальма першості в описі цинку належить Парацельсу. Він же ввів практику використання хімічних сполук в медицині. У пошуках філософського каменю Йоганн Глаубер виділив сульфат натрію або, як його називають, глауберову сіль.
