1) Металлическая связь
Ковалентная связь
Ионная связь
Ван-дер-ваальсова связь
Водородная связь
Двухэлектронная трёхцентровая химическая связь
2) Образовавшиеся разноимённо заряженные ионы притягиваются друг к другу, и возникает химическая связь, которая называется ионной. Ионная связь — связь между положительно и отрицательно заряженными ионами.
3) В обычных условиях соединения с ионной связью или, как их обычно называют, ионные соединения представляют собой твердые вещества. Они состоят из ионных кристаллов. Ионный кристалл – кристалл, состоящий из разноименно заряженных ионов, связанных ионной связью.
3) Это пример ковалентной полярной связи. Связь, образованная элементами-неметаллами с разной электроотрицательностью, называется ковалентной полярной.
4) Металлическая связь — химическая связь, которая обусловлена взаимодействием положительных ионов металлов, составляющих кристаллическую решётку, с электронным газом из валентных электронов. Металлическая химическая связь образуется в простых веществах-металлах (Me)
5) Молекулы воды образуют друг с другом водородные связи. Частично отрицательный заряд на атоме кислорода одной молекулы притягивается к частично положительно заряженному водороду другой молекулы. Кроме того, молекулы воды также притягиваются к другим полярным молекулам и ионам.
2
Объяснение:Порошкоподібний гідроксид розкладається на оксид і воду за температури близько 200 °C, тоді як у формі суспензії він розкладається вже при незначному нагріванні (40—80 °C)[5]:
{\displaystyle \mathrm {Cu(OH)_{2}\longrightarrow CuO+H_{2}O} } {\displaystyle \mathrm {Cu(OH)_{2}\longrightarrow CuO+H_{2}O} }
Гідроксид розчиняється в аміаку, утворюючи розчин комплексної сполуки із темно-синім забарвленням (реактив Швейцера):
{\displaystyle \mathrm {Cu(OH)_{2}+4NH_{3}\longrightarrow [Cu(NH_{3})_{4}](OH)_{2}} } {\displaystyle \mathrm {Cu(OH)_{2}+4NH_{3}\longrightarrow [Cu(NH_{3})_{4}](OH)_{2}} }
Cu(OH)2 проявляє амфотерні властивості: окрім кислот взаємодіє також і з надлишковими кількостями лугів, утворюючи темно-сині комплекси:
{\displaystyle \mathrm {Cu(OH)_{2}+2HCl\longrightarrow CuCl_{2}+2H_{2}O} } {\displaystyle \mathrm {Cu(OH)_{2}+2HCl\longrightarrow CuCl_{2}+2H_{2}O} }
{\displaystyle \mathrm {Cu(OH)_{2}+H_{2}S\longrightarrow CuS+2H_{2}O} } {\displaystyle \mathrm {Cu(OH)_{2}+H_{2}S\longrightarrow CuS+2H_{2}O} }
{\displaystyle \mathrm {Cu(OH)_{2}+2NaOH\longrightarrow Na_{2}[Cu(OH)_{4}]} } {\displaystyle \mathrm {Cu(OH)_{2}+2NaOH\longrightarrow Na_{2}[Cu(OH)_{4}]} }
{\displaystyle \mathrm {Cu(OH)_{2}+4NaOH\longrightarrow Na_{4}[Cu(OH)_{6}]} } {\displaystyle \mathrm {Cu(OH)_{2}+4NaOH\longrightarrow Na_{4}[Cu(OH)_{6}]} }
Також гідроксид розчиняється у ціанідах із утворенням ціанокомплексів:
{\displaystyle \mathrm {2Cu(OH)_{2}+6KCN\longrightarrow K[Cu(CN)_{2}]+4KOH+(CN)_{2}} } {\displaystyle \mathrm {2Cu(OH)_{2}+6KCN\longrightarrow K[Cu(CN)_{2}]+4KOH+(CN)_{2}} }
Гідроксид проявляє окисні властивості. При його відновленні утворюється гідроксид міді(I), який є нестійкою сполукою і розкладається до оксиду міді(I):
{\displaystyle \mathrm {Cu(OH)_{2}+NaAsO_{2}+2NaOH{\xrightarrow {t}}Cu_{2}O\downarrow +Na_{3}AsO_{4}+3H_{2}O} } {\displaystyle \mathrm {Cu(OH)_{2}+NaAsO_{2}+2NaOH{\xrightarrow {t}}Cu_{2}O\downarrow +Na_{3}AsO_{4}+3H_{2}O} }
{\displaystyle \mathrm {CH_{3}CHO+2Cu(OH)_{2}\longrightarrow CH_{3}COOH+Cu_{2}O\downarrow +\ 2H_{2}O} } {\displaystyle \mathrm {CH_{3}CHO+2Cu(OH)_{2}\longrightarrow CH_{3}COOH+Cu_{2}O\downarrow +\ 2H_{2}O} }
Окисні властивості гідроксиду мають велике практичне значення в якісному аналізі, оскільки дозволяють виявляти присутність органічних сполук-відновників, зокрема альдегідів, альдоз тощо