Постройте структурные формулы следующих веществ, определите их классы: а) 2,4,4-триметил-3-пропилоктан б) 2,5-диметилгексен-3
в) 1,2,5-триметилбензол г) 1,2,3,4-тетраметилциклопентан

Химические вещества могут быть простыми и сложными. Среди простых веществ выделяют металлы и неметаллы.

Сложные неорганические соединения делят на три основных

класса — оксиды, гидроксиды и соли.

Оксиды — соединения элементов с кислородом.

Если элементы проявляют переменную степень окисления,

то образуют оксиды различного состава, что учитывают в названии оксида: Al2

O3 — оксид алюминия; N2

O3 — оксид азота (III).

Оксиды делят на несолеобразующие и солеобразующие.

Несолеобразующие оксиды весьма немногочисленны, например, CO, NO, N2

O. Среди солеобразующих оксидов в соответствии с химическими свойствами выделяют основные, кислотные и амфотерные.

Основные оксиды образуют только типичные металлы

в степени окисления +1, +2 (не всегда).

Кислотные оксиды образуют неметаллы, а также металлы

в высоких степенях окисления (+6, +7). Оксиды неметаллов —

SO2

, P2

O5

, оксиды металлов — CrO

+6

3 , Mn O +7

2 7 .

Амфотерные оксиды образуют металлы в степени окисления

+3, +4, +5, иногда +2. Амфотерные оксиды некоторых металлов в степени окисления +2 — ZnO, PbO, SnO, BeO — следует

1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним: