б) «відносна молекулярна маса» і «маса молекули»;
Спільним є те, що молекула, як кожна матеріальна частинка, має масу.
Відрізняються ці поняття наступним. Маса молекули - фізична величина, що вимірюється у грамах, а відносна атомна маса - це маса молекули у порівнянні з 1/12 маси атома Карбону, тому маса молекули — має одиниці вимірювання, а відносна молекулярна маса — величина безрозмірна, бо отримується діленням величин однакової розмірності.
в) «відносна молекулярна маса» і «відносна атомна маса»?
Спільним є те, що слово «відносна» в даному випадку означає, що маса атома і маса молекули визначена порівнянням з атомною одиницею маси і обидві величини є безрозмірними.
Відмінним є те, що мова йде про масу молекули і масу атома.
Завдання для засвоєння матеріалу
Вправа 1. Укажіть у Періодичній системі та випишіть символи і відносні атомні маси (з округленням до цілих чисел) хімічних елементів:
Алюмінію Ar(Al)=27
Флуору Ar(F)=19
Цинку Ar(Zn)=65
Аргентуму Ar(Ag)=108
Стануму Ar(Sn)=119.
Вправа 2. Обчисліть, атом якого елемента важчий і у скільки разів:
а) Нітроген і Гелій;
Важчий Нітроген у 3,5 разів, бо Ar(N):Ar(He)=14:4=3,5
б) Оксиген і Сульфур;
Важчий Сульфур у 2 рази, бо Ar(S):Ar(О)=32:16=2
в) Ферум і Силіцій;
Важчий Ферум у 2 рази, бо Ar(Fe):Ar(Si)=56:28=2
г) Сульфур і Купрум.
Важчий Купрум у 2 рази, бо Ar(Cu):Ar(S)=64:32=2
Вправа 3. Обчисліть, скільки атомних одиниць маси міститься в 1 г речовини б.
Оскільки 1 а.о.м.=1,66 •10-24 г, то у 1 г = 1 а.о.м./1,66 •10-24 = 0,602 •1024а.о.м б.
У 1,66 •10-24 г міститься 1 а.о.м.
У 1 г міститься х а.о.м.
Складаємо пропорцію і розв'язуємо її.
1,66 •10-24 г / 1 г = 1 а.о.м. / х а.о.м.
х = 1 а.о.м. : 1,66 •10-24
х = 0,602 •1024 а.о.м.
Відповідь: приблизно 0,602 •1024 а.о.м.
Вправа 4. Скільки атомів Оксигену мають таку саму масу, як один атом Купруму?
Чотири атоми Оксигену, бо Ar(Cu)=64, Ar(O)=16.
Позначимо кількість атомів Оксигену через х,
складемо рівняння і розв'яжемо його.
х • 16 = 64
х = 64:16
х = 4
Вправа 5. Обчисліть відносні молекулярні (формульні) маси таких речовин: хлор Cl2, сульфатна кислота H2SO4,
сахароза C12H22O11, мідь Cu, гіпс CaSO4, крейда CaCO3, малахіт (CuOH)2CO3.
Mr(Cl2)=2•35,5=71
Mr(H2SO4)=2•Ar(H)+Ar(S)+4•Ar(O)=2•1+32+4•16=98
Mr(C12H22O11)=12•Ar(C)+22•Ar(H)+11•Ar(O)=12•12+22•1+11•16=342
Mr(Cu)=Ar(Cu)=64
Mr(CaSO4)=Ar(Ca)+Ar(S)+4•Ar(O)=40+32+4•16=136
Mr(CaCO3)=Ar(Ca)+Ar(C)+3•Ar(O)=40+12+3•16=100
Mr((CuOH)2CO3)=2•Ar(Cu)+5•Ar(O)+2•Ar(H)+Ar(C)=2•65+5•16+2•1+12=224
Вправа 6. Обчисліть, що важче: п’ять молекул води H2O чи три молекули вуглекислого газу CO2.
Важчі три молекули вуглекислого газу CO2
Одна молекула води Mr(Н2О)=2•Ar(Н)+Ar(О)=2•1+16=18,
а п'ять молекул 5•Mr(Н2О)=5•18=90
Одна молекула вуглекислого газу Mr(СО2)=Ar(С)+2•Ar(О)=12+2•16=44,
а три молекули 3•Mr(СО2)=3•44=132
132 > 90
,66•10–24 г.
Известкование оказывает многостороннее положительное действие на агрохимические, биологические и агрофизические свойства почвы.
После известкования кислотность почвы в течение 3-5 лет остается нейтральной или с заданным значением рН, а затем, в силу отчуждения Ca и Mg с урожаем и выщелачивания осадками, происходит постепенное ее подкисление до исходного уровня и возникает необходимость повторного внесения извести. Периодичность известкования зависит от гранулометрического состава почв, количества осадков и уровня применения удобрений.
Изменение реакции почвы оказывает значительное влияние на процессы трансформации макро — и микроэлементов в почве. Известкование почв повышает подвижность Мо, азота почвы и удобрений и, напротив, значительно снижает доступность растениям К, B, Cu, Zn, Mn и Fe.
