Дано :
N{Н2О} = 200.
—
Найти :
m{H2O} = ?
—
n = N/Na.
n — количество вещества [моль], N — число составных частиц в элементе [безмерная величина], Na — постоянная Авогадро [= 6,02*10²³ моль¯¹].
В нашем случае число составных частиц (молекул) равно 200.
Поэтому, мы без проблем можем найти химическое количество Н2О —
n{H2O} = N{H2O}/Na = 200/(6,02*10²³ [моль¯¹]) = 200/(6,02*10²³) [моль].
И что теперь дальше с этим делать?
Дело в том, что есть ещё одна формула для расчёта количества вещества —
n = m/M ( => m = n*M).
Где m - масса вещества [г], М — молярная масса [г/моль].
Молярную массу воды найдём без труда, пользуясь таблицой Менделеева (она численно равна молекулярной, но только измеряется в г/моль) —
М{Н2О} = 2*Ar(Н) + Ar(O) = 2*1 + 16 = 2 + 16 = 18 [г/моль] .
То есть —
m{H2O} = n{H2O}*M{Н2О} = 200/(6,02*10²³) [моль]*18 [г/моль] = 3600/(6,02*10²³) г.
—
ответ : 3600/(6,02*10²³) [г].
Объяснение:
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.
