нужно зделать самостоятельную

Кислоти змінюють колір індикаторів.

2. Кислоти взаємодіючи з металами, утворюють сіль і водень. Виняток – нітратна кислота (HNO3) і концентрована сульфатна кислоти. При взаємодії їх навіть з активними металами водень не виділяється.

2HCl (хлоридна кислота) + Zn = ZnCl2 (цинк хлорид) + H2 – реакція заміщення

3. Кислоти вступають в реакції обміну з оснóвними оксидами, утворюючи сіль і воду.

4. Кислоти взаємодіють з основами, утворюючи сіль і воду. Це реакція обміну по типу і реакція нейтралізації по суті.

Реакцією нейтралізації називають реакцію між кислотою і основою, в результаті якої утворюється сіль і вода.

5. Кислоти взаємодіють з деякими солями. Відповідно до ряду активності кислот кожна попередня кислота витісняє наступну кислоту з її солі: утворюється нова сіль і нова кислота. Сіль не повинна бути важкорозчинна, а кислота сильніша за ту, яку добувають.

6. Деякі кислоти розкладаються на кислотний оксид і воду:

За нормальних умов

H2CO3 = CO2 + H2O;

H2SO3 = SO2 + H2O

Під час нагрівання

H2SiO3 = H2O + SiO2;

4 HNO3 = 2H2O +4 NO2 + O2

Під час сильного нагрівання

H2SіO3= H2O + SіO2

Лабораторний дослід 6. Дія водних розчинів кислот на індикатори

У  три пробірки налийте по 1-2 мл розчину хлоридної кислоти.  В одну пробірку добавте 1-2 краплі лакмусу, в другу – розчин фенолфталеїну, а в третю – розчин метилоранжу. Що гаєте? Як змінюється забарвлення індикаторів?Яким індикатором не можна виявити кислоту?

Лабораторний дослід 7. Взаємодія хлоридної кислоти з металами

Візьміть три пробірки. У першу пробірку помістіть 2-3 кусочки цинку,  у другу – трошки порошка магнію, а у третю – 2-3 кусочки мідної дротини. До кожної пробірки долийте 2-3 мл хлоридної кислоти. Чи усі метали взаємодіють із кислотою? Порівняйте активність металів. Складіть рівняння реакцій.

Объяснение:

Більшість якісних реакцій неорганічної хімії — це іонні реакції. 
Для того, щоб визначити наявність кислоти або лугу у водному розчині, можна скористатися індикатором. При надлишку катіонів водню H+ (H3O+), тобто в кислому середовищі, фіолетовий лакмус і помаранчевий метилоранж беруть червону забарвлення. При надлишку гідроксид-іонів OH–, тобто у лужному середовищі, фіолетовий лакмус прийме синє забарвлення, помаранчевий метилоранж — жовту, а безбарвний фенолфталеїн — малинове. 
Якісною реакцією на сульфат-іон SO42– є реакція утворення осаду BaSO4, не розчинної в кислотах. Тому для визначення сірчаної кислоти, розчинних сульфатів і гидросульфатов використовують реактив, що містить іони барію Ba2+, наприклад хлорид барію BaCl2. Ознакою реакції є випадання кристалічного осаду білого кольору BaSO4, не розчинної в кислотах: 
H2SO4 + BaCl2 = BaSO4↓ + 2HCl 
SO42– + Ba2+ = BaSO4↓ 
Для визначення хлорид-іонів Cl– (соляної кислоти і розчинних хлоридів) використовують реактив, що містить іони срібла Ag+, наприклад нітрат срібла Agno 3. Ознакою реакції є випадання сирнистого осаду білого кольору AgCl, не розчинної в кислотах: 
HCl + Agno 3 = AgCl↓ + HNO3 
Cl– + Ag+ = AgCl↓ 
Для визначення бромоводородной і иодоводородной кислот, їх солей: бромідів та йодидів можна також використовувати реактив, що містить іони срібла Ag+ (Agno 3). У разі бромідів гається утворення сирнистого осаду світло-жовтого кольору AgBr, а в разі йодидів — сирнистого осаду інтенсивно-жовтого кольору AgI. Обидва осаду не розчиняються в кислотах: 
HBr + Agno 3 = AgBr↓ + HNO3 
Br– + Ag+ = AgBr↓