Массовую долю элемента в веществе, рассчитаем по формуле:
ω(Э)=n*Ar(Э)/Mr(в-ва);
где ω(Э) - массовая доля элемента Э в веществе;
n - число атомов элемента Э в веществе;
Ar(Э) - относительная атомная масса элемента Э;
Mr(в-ва) - относительная молекулярная масса вещества.
а)ω(О)=1*Ar(O)/Mr(H2O)=1*16/1*2+16=0,88(88%);
б)ω(О2)=2*Ar(O)/Mr(SiO2)=2*16/28+16*2=0,53(53%)
в)ω(O3)=3*Ar(O)/Mr(CaCO3)=3*16/40+12+16*3=0,48(48%)
Теперь расположим вещества в порядке возрастания массовой доли кислорода:
CaCO3; SiO2; H2O.
властивості. бензол — безбарвна, летка, вогненебезпечна рідина з характерним запахом. у воді практично не розчиняється. горить дуже кіптявим полум’ям. пара бензолу з повітрям утворює вибухову суміш. рідкий бензол і пара бен золу отруйні. за звичайних умов більшість ароматичних вуглеводнів також являють собою безбарвні рідини, нерозчинні у воді, з характерним запахом.
за хімічними властивостями бензол та інші ароматичні вуглеводні відрізняються від насичених і ненасичених вуглеводнів. найбільш характерні для них реакції заміщення атомів гідрогену бензольного ядра. вони відбуваються легше, ніж у насичених вуглеводнів. таким способом добувають багато органічних сполук. так, при взаємодії бензолу з бромом (за наявності каталізатора febr3) відбувається заміщення атома водню атомом брому: бромбензол — безбарвна рідина, не розчинна у воді. при іншому каталізаторі можна всі атоми гідрогену у бензолі замістити галогеном. це відбувається, наприклад, коли пропускати у бензол хлор за наявності каталізатора — хлориду алюмінію: знаю правильно или нет)
