В первом периоде у водорода всего 1 s электрон, у гелия - 2 s электроны. В дальнейшем на первой орбитали всегда будет два электрона.
На второй уровне 3 орбитали:
первая орбиталь 2 s электрона, вторая орбиталь 2 s электрона и идет постепенное заполнение p -электронов до 6.
На третьем уровне:
3 орбитали: первая орбиталь 2 s электрона, вторая орбиталь 2 s электрона и 6 p -электронов. Появляется третья орбиталь на которой в третье уровне пока нет электронов. В ДАЛЬНЕЙШЕМ НА НЕЙ МОЖЕТ БЫТЬ 10 ЭЛЕКТРОНОВ.
Объяснение:
Основну масу речовини Всесвіту складають водень і гелій. На долю водню припадає ~ 80 % маси Юпітера та ~ 60 % маси Сатурна. У складі сонячної атмосфери близько 82 % водню і 18 % гелію. Утворення ядер інших хімічних елементів пов'язане з різними ядерними реакціями, що проходять в надрах зірок. Тому на різних етапах своєї еволюції зірки і зоряні системи мають неоднаковий хімічний склад. Відомі зірки, в оптичному спектрі яких незвично яскраві лінні літію, магнію, барію.
Згідно з результатами проведених досліджень, атмосфера Венери складається з вуглекислого газу CO2 з домішкою в невеликих кількостей (~0,1 %) води і кисню.
Атмосфера Марса також складається в основному з CO2 з домішками азоту (0,5-5 %), аргону і води; вміст вільного кисню не перевищує 0,3 % від кількості вуглекислого газу.
Між космічними тілами безперервно відбувається обмін речовин. За мінімальною оцінкою, на поверхню Землі щорічно випадає не менше 10 т космічного пилу.
У міжзоряному просторі було виявлено атоми багатьох елементів і прості молекули: H2, O2, N2, CO, NH3, та інші — понад 20 різних видів молекул, зокрема навіть полімерних —поліформальдегіду і поліацетилену. Контрація молекул інших речовин в космічному просторі в 10-100 млн разів менша за концентрацію атомів водню.
