мне Завдання1.Експериментальним шляхом доведіть наявність натрій силікату, натрій карбонату, цинк нітрату
До кожної з трьох пробірок додаю нітратну кислоту.
В першій пробірц ігаємо утворення осаду
Na2SiO3 +2HNO3 →2NaNO3 +H2SiO3 ↓
2Na⁺ +SiO3²¯+2H ⁺ + 2NO3¯ → 2Na⁺ +2NO3¯ + H2SiO3 ↓
SiO3²¯ +2H ⁺ → H2SiO3 ↓
В другій пробірц ігаємо бурхливе виділення газу
Na2CO3 +2HNO3 →2NaNO3 +H2O +CO2↑(записати самостійно рівняння в йонному вигляді)

Результаты поиска
Выделенное описание из Интернета
Розрізняють реакції сполучення (в ході яких із декількох речовин утворюється одна складна сполука), реакції розкладу (коли з однієї речовини утворюється кілька сполук), реакції заміщення (реакції, в ході яких більш проста речовина заміщує у складнішій якусь із її складових частин), реакції обміну

1.3.2 Класифікація органічних реакцій за типом розриву хімічних зв’язків
Реакції гомолітичного (радикального) розриву хімічного зв’язку (го-моліз) супроводжуються утворенням вільних радикалів:

Вільний радикал – це незаряджена частинка, яка має неспарений еле-ктрон (одноелектронну атомну орбіталь):

– взаємодія компонентів у газовій фазі або при дії неполярних апро-тонних розчинників (ТГФ – тетрагідрофуран);
– ланцюгово-радикальний механізм прискорення, при якому один ініціатор може викликати безмежну низку хімічних перетворень;
– висока залежність хімічних перетворень від просторових ефектів.
Реакції гетеролітичного (йонного) розриву хімічного зв’язку (гете-роліз) супроводжуються утворенням йонів:

Для гетеролітичних реакцій є характерним:
– прискорення в присутності кислот або основ (кислотно-основний каталіз);
– проходження взаємодії в розчинах;
– відсутність впливу акцепторів (інгібіторів) вільних радикалів на швидкість реакції;
– критична залежність швидкості реакції від типу розчинника.
– реакції є моно- та бімолекулярними. Якщо в елементарній стадії реакції (послідовності взаємодії) бере участь одна молекула або частинка, то така реакція називається мономолекулярною, а якщо дві – то бімолеку-лярною. Молекулярність визначається тільки для окремої стадії реакції;
– з кінетичної точки зору реакції бувають першого та другого по-рядків. Порядок реакції визначається сумарним показником ступенів кон-центрацій реагуючих речовин в рівнянні, яка визначає загальну швидкість реакції. Якщо швидкість реакції залежить від концентрації лише одного компонента, то ми маємо реакцію першого порядку, якщо від концентрації двох реагуючих речовин – то маємо реакцію другого порядку.

Все задачи разной степени сложности и единый алгоритм составить очень сложно, можно только примерно. 
1) У тебя есть формула (Массовая доля= масса вещ-ва : массу р-ра * 100%) если это задача простейшая тебе нужно данные поставить в формулу.
2) Если задача более сложная (как например не дана масса раствора, а дана масса воды и вещества, но мы знаем, что масса раствора это есть смесь воды и вещества (т.е масса раствора = масса вещетсва + масса воды)
3) Есть и третий тип задач, еще более сложный, который решается через уравнение реакций. Для начала из текста нужно выписать уравнение (словесное преобразовать в символьное) и посмотреть пойдет ли реакция (с таблицы растворимости, один из реагентов должен образовывать осадок) и затем расставить коэффициенты и приступить к решению задачи. Подчеркнем известные нам вещества одной чертой, двумя - неизвестные и внизу напишем количество моль в данных реагентах (моль равняется коэффициенту, стоящим перед реагентом). Затем сверху определим кол-во моль через массу веществ (т.е через простую формулу ню=масса : молярную массу) ню это и есть моль. Далее через пропорцию найдем сколько моль в неизвестном реагенте (подчеркнутом двумя чертами) и далее через более сложную формулу находим массу (массовая доля = масса вещ-ва : массу р-ра). 
Для каждой задачи существует свой алгоритм, который так объяснить очень сложно, лучше подойти к учителю с определенным вопросом и разобраться с ним.