1 - 3
2 - 2
3 - 2
4 - 1
5 - 1
6 - 2
7 - 3
8 - 3
9 - 3
10 - 3
11 - БГЕ
---------------
ЧАСТЬ Б
1) N2 + O2 = 2NO
v(n2) - 15.6л (условие)
найдем через пропорцию:
1 моль n2 соответствует 2 моль no, тогда
v(no) 15,6/1 = x/2 =15.6*2 = 31.2 л
ответ - 31.2 л
2) Al2(SO4)3 + 6NaOH = 2Al(OH)3 + 3Na2SO4
m(Al2(SO4)3)= 50г
n(Al2(SO4)3) =m/M = 50/342=0.146моль
через пропорцию найдем кол-во моль у гидроксида алюминия
1/0.146 = 2/x
x=n(Al(OH)3) = 2*0.146 = 0.292 моль
m (Al(OH)3) = M*n =78*0.292 = 22.776 = 22.8г
ответ - 22.8г
--------------------
ЧАСТЬ С
1) На фото 1 - молекулярное 2- ионное 3- краткое ионное
2) фото
3) фото
S - Восстановитель- проходит окисление/ Mn - окислитель - проходит восстановление
Історія відкриття кисню
2. Тривалий час у хімії існувала думка про повітря як про елемент. Світовий пріоритет у відкритті кисню належить китайському вченому Мао-Хао (VIII століття), який виявив наявність у повітрі двох газів, один з яких підтримує дихання і горіння.
3. В Європі це відкриття сталося через 1000 років. Шведський учений Карл Шеєле, учень аптекаря, у вільний від роботи час займався хімічними дослідами з вивчення флогістону — пальної сутності речовини. Він спалював у закритій колбі фосфор, який миттєво згоряв, перетворюючись на «суху фосфорну кислоту» (Р2О5). Потім занурював колбу в посудину з водою, і вона на 1/5 заповнювалася водою. Знову і знову вчений повторював дослід, спалюючи різні речовини, й одержував одне й те саме — зникала 1/5 частина повітря. Шеєле припустив, що повітря в колбі вже інше. Щоб перевірити свою гіпотезу, він досліджував повітря, що залишилося в колбі. Повітря виявилося мертвим: у ньому нічого не хотіло горіти, свічки стухали, немов їх задмухувала «невидимка», розжарене вугілля остигало, палаюча скіпка миттєво гасла. Висновок був тільки один: повітря — неоднорідна речовина, одна частина якого підтримує дихання і горіння
