Высокомолекулярные вещества, молекулы которых состоят из большого числа повторяющихся структурных звеньев, соединенных между собой химическими связями, называют: а) пластмасса б) полимер в) мономер г) структурное звено д) волокно
​

Объяснение:

Цепочка превращений:

Ca -> CaO -> Ca(OH)2 -> CaCl2.

Оксид кальция из соответствующего металла можно получить, сжигая последний в кислороде:

2Ca + O2-> 2CaO

В результате растворения оксида кальция в воде происходит образование гидроксида кальция:

CaO + H2O-> Ca(OH)2

При взаимодействии гидроксида кальция с соляной кислотой образуется хлорид кальция:

Ca(OH)_2 + -> CaCl2 + 2H2O

Хлорид кальция представляет собой твердое вещество белого цвета, кристаллы которого плавятся без разложения. Расплывается на воздухе из-за энергичного поглощения влаги. Хорошо растворяется в воде (не гидролизуется, т.е. не реагирует с ней, а значит записать уравнение реакции по схеме CaCl2 + H2O = ? невозможно). Разлагается концентрированной серной кислотой. Вступает в реакции обмена.

CaCl2 solid + H2SO4 conc -> CaSO4 + 2HCl gas

CaCl2 + 2NaOH conc ->Ca(OH)2 + 2NaOH

CaCl2 + K2SO4 -> CaSO4 + 2KCl

CaCl2 + H2-> CaH2 + 2HCl

Хлорид кальция получают в качестве побочного продукта при производстве соды, а именно в процессе рекуперации аммиака:

2NH4Cl + Ca(OH)2-> 2NH3 + CaCl2 + 2H2O

1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним: