Дано: нас. р-р S = 25г/100г н₂о mдоб. = 8 г mк.г. = 32 г Найти: w(с/к.г). Решение: 1) Переведем растворимость S в массовые доли wнас. Если 25 г растворяется в 100 г воды, то wнас. = 25/(25+100) = 0,2 2) Добавили 8 г соли и нагрели. Пусть у нас было m г насыщенного раствора с wнас=0,2, тогда соли в нем было 0,2m После добавления и нагревания стало: (0,2m+8) г соли в (m+ 8) г горячего раствора. 3) После охлаждения до прежней температуры выпало 32 г кристаллогидрата. Пусть безводной соли в кристаллогидрате содержится w(с/к.г), тогда: w(c/к.г.)*32 г масса безводной соли в выпавшем кристаллогидрате. (0,2m + 8 - w(с/к.г)*32) г осталось соли в насыщенном растворе (m + 8 - 32) = (m - 24) г осталось раствора 4). Поскольку раствор охладили до той же температуры, при которой растворимость (и массовая доля растворенной соли) прежняя, составим и решим уравнение: 0,2 = (0,2m + 8 - w(с/к.г.)*32)/(m-24) 0,2m - 4,8 = 0,2m + 8 - w(с/к.г.)*32 w(с/к.г)*32 = 12,8 w(с/к.г.) = 12,8/32 = 0,4 = 40 % ответ: 0,4 (или 40%) массовая доля безводной соли в выпавшем кристаллогидрате.
Процес розчинення – це взаємодія частинок розчиненої речовини з молекулами розчинника, який супроводжується виділенням або поглинання теплоти.
Голандський хімік Я. Х. Вант-Гофф і німецький хімік В. Оствальд довели дифузію газів. Шведський учений С. А. Арреніус (1859 – 1927) довів наявність фізичного процесу дифузії у розчинах. Підтвердженням цього є рівномірне забарвлення розчинів під час розчинення забарвлених речовин.
Дифузія купрум (ІІ) сульфату Рис.18. Дифузія купрум (ІІ) сульфату. Д. І. Менделєєв створив хімічну теорію розчинів. Згідно з цією теорією під час розчинення утворюються сольвати – нестійкі хімічні сполуки розчиненої речовини з розчинником (у разі водних розчинів – гідрати). Особливо схильні до гідратації йони. Йони приєднують полярні молекули води, в результаті утворюються гідратовані йони. Багато з таких гідратованих йонів неміцні й легко розкладаються.
Якщо, наприклад, кухонну сіль помістити у воду, то можна помітити, як маса твердої речовини поступово зменшується. У процесі розчинення молекули води притягуються своїми негативними полюсами до позитивно заряджених йонів натрію, а позитивними полюсами – до негативно заряджених хлорид-іонів. У результаті цього зв’язок між йонами в солі послаблюється й кристалічна решітка руйнується. У розчині утворюються тимчасові сполуки гідрат-іони Натрію та гідрат-іони Хлору.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
