Какая масса лития соединится с 160 г серы, если количества атомов элементов в образовавшемся веществе относятся как 2:1? Точность вычислений — до десятых.

Алканы и все по ним:

1 - только структурная

2 - ИЮПАК -АН- бутАН, гексАН

3 - CH4 - метан СН3 - СН3 - этан

4 - природный и попутный газ, нефть

5 - горит с образованием углекислого газа и воды

6 - крекинг, отщепление, конверсия, пиролиз

7 - галогенирование, нитрование

8

9

10 ---

 

Алкены и все по ним:

1 - структурная, межклассовая(с циклоалканами), геометрическая

2 - ИЮПАК -ЕН- бутЕНб октЕН

3 - СН2 = СН2 - этилен, СН2 = СН - СН3 - пропен(пропилен)

4 - природный и попутный газ, нефть

5 - см. у алканов

6 -

7 -

8 - гидрирование, галогенирование, гидрогалогенирование, гидратация

9 - nCH3 - CH = CH2 -> ( - CH - CH2 - )n

                                                   /

                                                CH3

10 - обесцвечивае т раствор бромной воды - до 1,2 дибромалкана, марганцовку до этиленгликоля

 

Алкадиены и все по ним:

1 - стркутурная, межклассовая(с алкинами), геометрическая

2 - ИЮПАК -ДИЕН- пропаДИЕН, пентаДИЕН

3 - CH2=C=CH2 - пропадиен-1,2, CH2=C=CH-CH3 - бутаден - 1,2

4 - природный газ

5 - см. алканы

6 -

7 -

8 - гидрирование, галогенирование

9 nCH2=C-CH=CH2  =  ( - CH2 - C = CH - CH2 - )n

                /                                           /

             CH3                                   CH3 - полиизопрен

10 -

 

Алкины и все по ним:

1 - структурная, межклассовая( с алкадиенами)

2 - ИЮПАК -ИН- бутИН, нонИН

3 - СН_=(тр.связь) СН, - ацетилен, СН_=(тр. связь)СН - СН3 - пропин

4 - природный газ, нефть

5 - см. алканы

6 -

7 - с солями серебра и меди с образованием ацетелинидов

8 - гидрирование, галогенирование, гидратация, гидрогалогенирование

9 - тримеризация -> до бензола, димеризация -> до винилацетилена

10 - обесцвечивает бромную воду до 1,1,2,2 тетрабромэтан

марганцовку -> до щавелевой кислоты

 

Арены и все по ним:

1 - изомерия радикалов

2 - ИЮПАК R + бензол - МЕТИЛбензол, ЭТИЛбензол

3 - Бензол - правильный шестиугольник, внутри кружок, толуол - метилбензол, к этому шестиуголнику прибавляем СН3

4 - нефть, каменноугольная смола

5 - горят коптящим пламенем, продукты см. у алканов

6 -

7 - галогенирование, нитрование, взаимодействие с галогеналканами

8 - гидрирование, галогенирование(на свету)

9 -

10 - бромную воду не обесцвечивает марганцовку до бензойной кислоты 

1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним: