Головним чином, розмірами частинок.
Системи з розміром частинок менше 1 нм являють собою справжні розчини, що складаються з молекул або іонів розчиненої речовини. Їх слід розглядати як однофазну систему. Системи з розмірами частинок більше 100 нм - це грубодисперсні системи - суспензії та емульсії.
Колоїдні розчини - це високодисперсні двофазні системи, що складаються з дисперсійного середовища і дисперсної фази, причому лінійні розміри частинок останньої лежать в межах від 1 до 100 нм. Як видно, колоїдні розчини за розмірами частинок є проміжними між істинними розчинами і суспензіями і емульсіями. Колоїдні частинки зазвичай складаються з великої кількості молекул або іонів.
Колоїдні розчини інакше називають золями. Їх отримують дисперсійними і кондесаційними методами. Диспергування найчастіше виробляють за до особливих «колоїдних Млинів» . При конденсаційному методі колоїдні частинки утворюються за рахунок об'єднання атомів або молекул в агрегати. При протіканні багатьох хімічних реакцій відбувається конденсація і утворюються високодисперсні системи (випадання опадів, протікання гідролізу, окисно-відновні реакції і т. д.) .
1) Обозначим неизвестный элемент, а это металл, через Ме. Уравнение реакции:
Me₂(SO₄)₃ = Me₂O₃ + 3SO₃
2) Обозначим массу 1 моля данного металла через Х, тогда масса 1 моля сульфата данного металла равна: М(Me₂(SO₄)₃ ) = (2Х + 288) г/моль
А масса 1 моля оксида данного металла равна М(Me₂O₃) = (2Х + 48) г/моль
И из 80 г сульфата данного металла образуется (Х - 24) г Me₂O₃
3) По уравнению реакции составляем пропорцию:
Из ((2Х + 288) г Me₂(SO₄)₃ образуется ( 2Х + 48) г Me₂O₃
Из 80 г Me₂(SO₄)₃ ( Х-24) г Me₂O₃
(2Х + 288)*(Х - 24) = 80*(2Х + 48)
2Х² - 48Х + 288Х - 6912 = 160Х + 3840
2Х² + 80Х - 107752 = 0
Разделим все члены уравнения на 2, получаем:
Х² + 40Х -5376 = 0
4) Решаем полученное квадратное уравнение:
D = 40²² + 4*5376 = 23104
√D = 152
X₁ = (-40 -152)/2 - отрицательное число, нам не подходит
Х₂ = (-40 + 152)/2=56
5) Смотри₂м в таблицу Менделеева, такую массу имеет железо - Fe
ответ: Fe
