Объяснение:
1) Оксиды:
P2O5 - оксид фосфора(V)
BaO - оксид бария
N2O5- оксид азота(V)
Li2O - оксид лития
Металлы:
Fe-железо
Au - золото
Неметаллы:
N2 - азот
Кислоты:
H2SO4 - серная кислота
HNO3 - азотная кислота
Основания:
KOH - гидроксид калия
Cr(OH)3 - гидроксид хрома(III)
Ca(OH)2 - гидроксид кальция
NaOH - гидроксид натрия
Zn(OH)2 - гидроксид цинка
Соли:
FeCO3 - карбонат железа(II)
Al2(SO4)3 - сульфат алюминия
Sr(NO3)2 - нитрат стронция
CuSO4 - сульфат меди
2) Оксиды:
ZnO - оксид цинка
FeO - оксид железа(II)
кислоты:
H2SO4 - серная кислота
Основания:
NaOH - гидроксид натрия
Al(OH)3 - гидроксид алюминия
Соли:
K2SO4 - сульфат калия
Ba3(PO4)2 - фосфат бария
Na2SO4 - сульфат натрия
MgCl2 - хлорид магния
металлы:
Mg -магний
Al - алюминий
Неметаллы:
S - сера
Харчова́ кухо́нна сіль — це речовина у вигляді кристаликів, яка містить 93-99 % хлористого натрію і домішки солей кальцію, магнію, калію, які надають їй гігроскопічності, жорсткості і гіркуватого присмаку.[1][2] Чим менше в солі цих домішок, тим вища її якість.
Сіль є кристалічним сипким продуктом без запаху (окрім випадку йодованої солі) з солоним смаком без присмаку, в якому не допускається присутність сторонніх домішок, що не пов'язані з методом добуванні солі. Колір екстра та вищого ґатунків — білий, однак для першого та другого допускаються сірий, жовтуватий, рожевий та голубуватий відтінки в залежності від походження солі.[2]
Як сировина для одержання кухонної солі (хлористого натрію) використовується кам'яна сіль(67,9%), озерна осадова сіль (31,8%) і в невеликих об'ємах натуральні розсоли. За призначенням і споживанням розрізняють харчову (50%) загального виробництва, технічну (40%) і кормову (10%) сіль.