Подскажите, . элементы, которые находятся в четных группах могут иметь только четные степени окисления? и ещё, почему говорят, что на электронном уровне максимальное количество электронов-восемь, если, например уже третий уровень имеет s,p и d подуровень, суммарное количество электронов на которых-18?

Объяснение:

1) H2SO4 + 2KOH = K2SO4 + 2H2O

2H(+) + SO4(2-) + 2K(+) + 2OH(-) = 2K(+) + SO4(2-) + 2H2O

H(+) + OH(-) = H2O

2) Na2SO4 + BaCl2 = BaSO4↓ + 2NaCl

2Na(+) + SO4(2-) + Ba(2+) + 2Cl(-) = BaSO4↓ + 2Na(+) + 2Cl(-)

Ba(2+) + SO4(2-) = BaSO4↓

3) Na2CO3 + 2HCl = 2NaCl + CO2↑ + H2O

2Na(+) + CO3(2-) + 2H(+) + 2Cl(-) = 2Na(+) + 2Cl(-) + CO2↑ + H2O

CO3(2-) + 2H(+) = CO2↑ + H2O

4) Na2SiO3 + 2HCl = 2NaCl + H2SiO3↓

2Na(+) + SiO3(2-) + 2H(+) + 2Cl(-) = 2Na(+) + 2Cl(-) + H2SiO3↓

2H(+) + SiO3(2-) = H2SiO3↓

5) 2H3PO4 + 3CaCl2 = Ca3(PO4)2↓ + 6HCl

6H(+) + 2PO4(3-) + 3Ca(2+) + 6Cl(-) = Ca3(PO4)2↓ + 6H(+) + 6Cl(-)

3Ca(2+) + 2PO4(3-) = Ca3(PO4)2↓

6) FeCl3 + 3KOH = Fe(OH)3↓ + 3KCl

Fe(3+) + 3Cl(-) + 3K(+) + 3OH(-) = Fe(OH)3↓ + 3K(+) + 3Cl(-)

Fe(3+) + 3OH(-) = Fe(OH)3↓

7) AgNO3 + NaCl = AgCl↓ + NaNO3

Ag(+) + NO3(-) + Na(+) + Cl(-) = AgCl↓ + Na(+) + NO3(-)

Ag(+) + Cl(-) = AgCl↓

1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним: