1) 7 2) менше 7 3) Техногенне забруднення довкілля суттєво впливає не лише на склад атмосферного повітря, але й на процеси кругообігу енергії й речовин у природі. Зокрема зміна хімічного складу повітря внаслідок діяльності людини та процеси кругообігу води у природі спричиняють виникнення феномену «кислотних дощів». Це явище було відкрито понад сто років тому А. Смітом, який виявив залежність між рівнем забруднення атмосферного повітря й кількістю опадів. Незабруднені опади самі по собі мають кислу реакцію (pH = 5,5–6,0). Значне забруднення атмосфери сірчистим ангідридом, окислами азоту, сполуками хлору й фтору призводить до більшої кислотності. На окремих територіях США, Європи середньорічна кислотність опадів не перевищує 4,0-4,5, що прирівнюється до слабких розчинів кислот. У деяких регіонах земної кулі реєструються опади з pH ==3,8.
Збільшення вмісту кислих іонів і постійне вимивання лужних катіонів призводить до того, що буферна система рослин руйнується і кислотність ґрунтів збільшується.
Токсична дія аерозолю сірчаної кислоти на організм людини особливо посилюється у хмарну погоду. Розчин сірчаної кислоти у вигляді крапель туману тримається у повітрі або разом із дощем випадає на землю. Сірчана кислота роз’їдає метал, тканини, бетон, фарби, негативно впливає на все живе; на підкислених ґрунтах знижується врожайність, а зростання кислотності у водоймах призводить до загибелі всього живого. Наприклад, при pH = 4,5 гинуть усі риби, земноводні, комахи, а на дні розвиваються гриби й бактерії –анаероби, внаслідок життєдіяльності яких виділяється вуглекислий газ, метан і сірководень.
Дія забрудненого повітря й води на організм людини проявляється в загальному погіршенні здоров’я людини, зниженні імунітету, появі головного болю, відчутті слабкості, зниженні продуктивності праці тощо. У районах із сильним забрудненням атмосферного повітря й води рівень захворюваності населення на бронхіти у 3-5 разів пневмонією в 2-3, плевритом у 3-4 рази вищий, ніж у населення інших районів.
