Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.
В периодической системе химические элементы натрий (Na), алюминий (Al) и кремний (Si) находятся в одном периоде (в 3-ем периоде) и расположены в порядке увеличения заряда ядра.
В периоде с увеличением заряда ядра металлические свойства ослабевают, неметаллические свойства усиливаются. Это связано с увеличением количества валентных электронов в атоме (электронов, которые находятся на последнем, т.е. внешнем, электронном уровне).
В атоме Na - 1 валентный электрон, который он отдает в химических реакциях и проявляет восстановительные свойства. Его оксид и гидроксид проявляют основные свойства.
В атоме Al - 3 валентных электрона, он проявляет амфотерные свойства. Его оксид и гидроксид проявляют амфотерные свойства.
В атоме Si - 4 валентных электрона, он является неметаллом. Его оксид и гидроксид проявляют кислотные свойства.
NaOH - сильное основание, щелочь, Al(OH)₃ - амфотерное основание, H₂SiO₃ - кислота.
В заданном ряду свойства гидроксидов изменяются от основных к кислотным: основные свойства ослабевают, кислотные усиливаются.
