Здавна прихід весни символізував початок нового життя. Люди влаштовували свято масляниця. Вони вітали весну і проганяли зиму. Дійсно весна несе з собою нове життя і гарний настрій. У холодну зиму люди сидять вдома, звірі зимують в своїх норах, а птахи відлітають в теплі краї. Проте приходить весна і все оживає. Від її приходу стає тепліше і світліше не тільки на вулиці, але і на душі. Люди скучили по теплому і ласкавому сонцю.
Іноді важко ввійти весні в свої володіння. Зима не хоче віддавати свої володіння, Снігова королева ще хоче сидіти на своєму троні. Однак у весни достатньо сил і союзників, щоб по праву зайняти своє місце. Дуже доводиться воювати весні з зимою. Так в теплі дні можуть надійти хмари і початися метелиця. І таке протистояння може тривати до середини квітня. Однак, як би не намагалася зима, сили її покидають, і вона змушена прийняти свою поразку. І вже після цього весна розгуляється. Весняні дощі, теплі дні говорять про те що прийшла весна. Не що не підтверджує це так як перша весняна гроза, після якої, можна сказати з упевненістю, що прийшла весна.
Один из героев рассказа И. С. Тургенева "Бежин луг" - крестьянский мальчик Павлуша.
Вот как описывает его автор: волосы всклокоченные, чёрные, глаза серые, скулы широкие, лицо бледное, рябое, рот большой. но правильный, голова большая, с пивной котёл, как говориться, тело приземистое, неуклюжее, взгляд умный, прямой. Он из бедной семьи, потому что его одежда состояла из замашной рубахи и заплатанных портов. Ему двенадцать лет.
Автор подчёркивает, что Павлуша смелый: он не испугался, когда побежал за собаками; внимательный: заметил, что щука блеснула в реке, звёздочка покатилась; добрый: когда вернулся после того, как бежал за собаками, они чувствовали его доброту; заботливый: когда все начали есть картошку, он с у Вани, почему он не ест.
Пока все мальчики сидели и отдыхали, Павлуша был очень подвижным: он следил за картошкой, замечал щуку в реке, что звёздочка покатилась, когда собаки убежали, он бросился вслед за ними, бросал сучья в огонь, пошёл к реке водицы зачерпнуть.
Павлуша рассказывал историю о том, как в Шаламове зачалось небесное предвиденье. Он рассказывал неторопливо, спокойно, внятно. Когда другие ребята рассказывали истории, Павлуша пытался объяснить невероятные вещи, которые, по его мнению, не могли происходить на самом деле. Также мальчик отвечал на во которые задавали ему ребята.
Автор относится к герою хорошо: он с самого начала выделяет Павлушу среди других героев. А втору очень жаль, что вскоре Павлуша погиб.
Объяснение:
