Вірш ліни костенковсе більше на землі поетів аналіз

На самому початку твору сказано що Холмс не береться за звичайні справи, а готов розслідувати майже фантастичні злочини: «серед усіх справ Холмса немає жодного банального, працюючи з любові до свого мистецтва, а не заради грошей, Холмс ніколи не брався за розслідування звичайних, буденних справ, його завжди приваблювали тільки такі справи, в яких є що-небудь надзвичайне, а часом навіть фантастичне.».

Трохи далі ми помічаємо відповідь на друге запитання, коли Холмс ставить свою відвідувачку у глухий кут розповідаючи їй все в точності так як було(за до дедуктивного методу який заключається в поміченні кожної маленької деталі), «— Я певен, що ближчим часом ми все владнаємо. Я бачу, ви приїхали поїздом сьогодні вранці. — Хіба ви мене знаєте? — Ні. Але за вашою лівою рукавичкою я помітив квиток на зворотну дорогу.». І тут же ми бачимо як Шерлок за незначною подробицею повністю, і в точності відновив повну картину минулих подій.  

Прикладом неабиякої сили та сміливості є той момент коли отчим відвідувачки грізно увірвався в кімнату й став погрожувати, а Холмс тим часом міг спокійнісінько теревенити про крокуси й погоду, а після того як минулий лікар зігнув кочергу й розлючено покинув кімнату, Шерлок одним легким зусиллям руки розігнув деформований предмет «— Тримайтесь від мене подалі! — гаркнув він і, жбурнувши зігнуту кочергу в камін, вийшов з кімнати. — Надзвичайно приємний добродій! — мовив, сміючись, Холмс .— Я не такий велетень, але якби він не зачинив за собою двері, я показав би йому, що в руках у мене не менше сили, ніж у нього. Говорячи це, він підняв кочергу й одним зусиллям вирівняв її.»

Те що Холмс був прихильником принципу справедливості свідчать такі рядки: «Воістину, насильство обертається проти насильника, а той, хто копає комусь яму, сам у неї й попадає.»

Те що наш герой мав непересічне логічне мислення ми і так дуже добре знаємо але зайвий раз не бракувало розказати: приведу один уривок з тексту «Як я вже вам сказав, мою увагу зразу ж привернув душник та шнур від дзвінка, що спускався аж до ліжка. Коли ж з'ясувалося, що дзвінок фальшивий, що ліжко прикріплено до підлоги, то в мене з'явилась підозра, що шнур — це просто місток, по якому щось могло б перебратися від душника до ліжка» — і це лише маленька ланка довгої та логічної лінії міркування.

Объяснение:

"Жилин и Костылин в плену"
В рассказе «Кавказский пленник» описывается история двух сослуживце попавших в плен к иноверцам татарам на вполне законных основаниях. По обычаем горцев, воинов можно захватить в плен и получить за них хороший выкуп или убить, если денег нет.
Находясь в плену эти два человека поставлены в одинаковые условия. Однако Костылин подчиняется татарам, пишет письмо домой с прислать деньги для выкупа. Костылин подчиненный положению ждет выкупа и даже не пытается предпринять попытки побега. Этот человек слаб духом, с отсутствием характера. Костылин очень любит себя и в решающие моменты он готов пожертвовать другом и собственной честью, только чтоб себя и не причинить себе дополнительных страданий.
А главный герой Жилин - его характер соответствует фамилии. Следовательно, делаем вывод: он крепкий, стойкий, жилистый. У него золотые руки, в плену он горцам, чинил что-то, к нему даже лечиться приходили. Этот человек с огромной силой воли, он готов идти к своей цели даже тогда, когда другим это кажется невозможным. Такой как Жилин никогда не сдается и никогда не оставит в беде, пусть и ценой своей жизни.
На мой взгляд, у Жилина и Костылина одинаковые судьбы. Они оба служат в армии и оба очутились в плену. Но каждый проживает свою жизнь по своему, так и в рассказе «Кавказский пленник» каждый герой переживает выпавшие ему испытания по разному.