Характеристика дракона із повісті-казки Ю. Винничука «Місце для дракона»
Дракон із твору Ю. Винничука досить незвичайний. Вісім років він жив і виховувався сам, бо всі його родичі давно зникли. Яйце, з якого він вилупився, багато років пролежало у печері. Це не хижак, не страшна істота, а щиросердна міфічна тварина, які ніколи нікому не завдавала кривди. А ще дракон знав грамоту: вмів читати та й навіть писав вірші.
Але не в очах кожного дракон має такі позитивні риси. Так, князь його характерезує зовсім інакше: «Жоден володар ніколи не змириться з тим, щоб на його землях жило якесь чудовисько. І дарма — чинить воно руйнації чи так от, як ти, книги почитує, — мусить бути убите».
Проте пан Гудбрант таки наголошує на тому, що дракон зовсім не звичайний: «Але до того веду, що цей дракон якийсь дуже дивний. Ні на кого не нападає, нікого не вбиває. А найбільше, що мене здивувало, — вигляд його печери». А печера здивувала тому, що у інших драконів завжди перед входом лежить чимало кісток, що говорить про їхню хижацьку суть. Це й же житель Гличини не може похвалитися своєю здобиччю.
Дракон Грицько, не зважаючи на свою натуру, протистоїть природі. У той час, як люди всіляко показують своє справжнє обличчя. Більшість із них – ненажерливі, брехливі та жорстокі. Грицько ж виступає їхнім антиподом, контрастує з ними свої милосердям, щирістю та добротою.
Объяснение:
Жил-был кот, которого звали Василек. Василек был нормальным спокойным милым домашним котом . Питался рыбкой, когда ел путассу, когда ему по праздникам минтай подавали, а когда и в пакетиках еду для кошек в дорогих супермаркетах покупали и давали ему тоже, наверное на праздник. Кот Василек был мудр. Чувствовал своих хозяев очень хорошо. Знал когда они радовались к ним подходил и мурлыкал вместе с ними, об ноги терся и балдел по-кошачьи. А когда хозяевам было грустно или скучно, тоже подходил и в кроватку ложился с хозяевами и мурлыкал, наверное забирал плохую негативную энергию, то есть восстанавливал человека, когда мог ноготками и лапками по мягкому одеялу водил, делая массаж. Вот такой кот Василек. Одной из его хозяек была девочка 14 лет, которую звали Люсия. Она его так любила, нежилась с ним всегда. Стремилась прийти пораньше после школы, чтобы поиграться с ним. Ведь с котами и кошками играться высшее наслаждение для человека.
Объяснение:
