Анализ текста по стихотворению а. пушкин "товарищам"
1. какие чувства вызывает стихотворение? какие именно ключевые слова формируют эти чувства? как меняются чувства от начала к финалу стихотворения? в чем причины этих изменений?
2. какие картины рисуются при чтении этого стихотворения? сколько: одна, две, несколько? опишите их. обратите внимание на детали прорисовки картин, их цветовую гамму. какие слова в стихотворении подсказали вам названные особенности изображения?
3. каким вы представляете себе лирического героя?
4. в каких словах автор прямо выражает свое отношение к изображаемому? в чем особенность авторской позиции?

Однажды в лесу вырос не обычный гриб на первый взгляд гриб так гриб ,но он был совсем не красивый .Огромный нос ,серые глаза один как тарелка а второй как бусинка .Все его не любили не разговаривали и даже смеялись .Он сильно абижался на них но молчал .Проходи дни, недели,года.Но однажды в лес пришли охотники и когда увидели его то отстраха убежали.С этого дня гриб решил что никогда никому не покажется.И убежал далеко в лес и заснул на долго.Когда он проснулся то увидел много грибов, ягод и Жуков и пошёл к ним .Все очень удивились потому что гриб стал очень красивым .

Коли письменник створює оповідання, вірш або п'єсу, в його уяві постають образи різних подій, людей, явищ. Щоб точно, виразно, яскраво відтворити ці уявлювані образи, письменник, по-перше, добирає слова потрібного змістового відтінку та емоційної забарвленості; по-друге, використовує різні художні засоби. Наприклад: «Широкою рікою плили по Русі пожежі, руїни та смерть. Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. Найперші міста: Київ, Канів, Переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів»)
(«...Палали інші світила, страшні, широкі, бухаючи огняною загравою: се горіли околичні села і слободи, окружаючи широкою огненою пасмурою монгольський табір. Там бушували загони монголів, рубаючи та мордуючи людей, забираючи в неволю та нищачи до основи все, чого не можна було забрати»)
Для зримого зображення пожеж, розгрому, жаху, що несла в собі орда, автор використовує порівняння, епітет, гіперболічну метафору, уособлення. Розгубленість героїв, їх безпорадність, смертельний переляк, а разом з тим і силу волі, нескореність, прагнення перемогти передають  риторичні окличні речення та вигуки. 
Про копітку роботу автора над мовою свідчать рукописи творів. Нерідко одні слова письменник по два-три рази заміняє на інші, поки знайде ті, які найточніше передають думку, найяскравіше зображують предмет чи явище, найповніше виражають ставлення автора до нього, дають йому оцінку.