Образ Євгенія Онєгіна дуже суперечливий. Негативні риси його характеру — індивідуалізм, егоїзм, холодність, практична бездіяльність — поєднуються в нім з позитивними, такими, як "душі пряме благородство». У нім ми бачимо і ознаки прогресивності і обізнаності. Образ Євгенія Онєгіна типовий для описуваної в романі епохи, але в той же час він виділяється з середовища, до якого належить. Передусім його відрізняє "різкий, охолоджений розум», схильність до "уїдливої суперечки» і "жарту з жовчю навпіл». Він далекий від світського і провінційного дворянства, яке він перевершує своїм розумом, але його не можна віднести і до прогресивної молоді, оскільки у нього немає ідеалу в житті, до якого можна було б прагнути.Таким чином, Євгеній Онєгін стає "зайвою людиною». Належачи до світла, він зневажає його. Онєгін не знаходить свого істинного призначення і місця в житті, він обтяжується своєю самотністю. Говорячи словами Герцена, "Онєгін… зайва людина в тому середовищі, де він знаходиться, не маючи потрібної сили характеру, щоб вирватися з неї».
Однажды автор-рассказчик приезжает погостить под Липино и встречает там старика-перевозчика Акимыча, Разговорившись, они узнают, что в годы войны воевали в одной армии и даже освобождали одни и те же белорусские и польские города. И вот проходя возле школьной ограды, они наткнулись на изуродованную куклу. Кто-то над ней цинично поиздевался. Для Акимыча эта кукла напоминала своим обличьем ребенка. А рядом ведь школа, дети каждый день пробегают. И Акимыча возмутило то, что мимо проходят взрослые, учителя спешат в школу, и никто из них не уберет изуродованную куклу. И Акимыч выкопал могилку, устлал дно сеном и похоронил куклу.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
