ответ: "Міщанин-шляхтич" анкета твору
Объяснение:
1)Автор:– Жан Батист Мольєр
2)Рік написання: 1670
3)Літературний напрямок:класицизм
4)Місце дії:Всі події відбуваються протягом одного дня в будинку пана Журдена в Парижі .
5)Жанр:соціально-побутова комедія
6)Тема: Прагнення багатого баржуа Журдена потрапити до вищого товариствасхибленість пана Журдена
на шляхетності;критика аристократії і викриття рабського плазування буржуазії перед панівним класо
7)Ідея: викриття соціальних и людських вад
8)Проблематика:місце людини у суспільстві; чинники, якими це місце визначається; панівні моральні ідеали у державі; проблеми освіти, виховання, мистецтва, кохання, людської гідності та ін.
9)Композиція:Композиція п'єси підпорядкована правилу трьох єдностей: всі події відбуваються в домі пана Журдена (єдність місця) впродовж однієї доби (єдність часу), розвиток сюжету зосереджується навколо особи головного героя (єдність дії), переважна більшість героїв є носіями однієї домінуючої риси характеру Комедія складається з V актівЕкспозиція (дія 1): знайомство з паном Журденом, який наймає вчителів, щоб навчитися аристократичних манер
Зав’язка (дія 2): Журден хоче укласти шлюб з маркізою Доріменою, щоб отримати дворянський сан (Журден на цей час одружений і має доньку на виданні). Сварка вчилів через першість в освіті. Кравець одягає Журдена в кумедний костюм, переконуючи, що це «останній писк моди» серед аристократів. Журден щедро всіх винагороджує.
Розвиток дії (дія 3): Дорант обманює Журдена, витрачає його гроші на дорогі подарунки маркізі від свого імені, бо і сам хоче з нею одружитися. Дружина Журдена хоче видати заміж за Клеонта свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає служниця Ніколь, закохана в слугу Клеонта Ков’єля. Журден проти шлюбу, бо Клеонт – міщанин, а не аристократ.
Кульмінація (Дія 4) – Журден залицяється до Дорімени, але його дружина виганяє гостей. З’являється переодягнений Ков’єль і каже Журдену, його доньці має зробити пропозицію син турецького султана, а майбутнього тестя він посвятить у сан «мамамуші». Журден щасливий – він нарешті стане дворянином. Відбувається комічна церемонія, яку проводять «турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина турецького султана.
Розв’язка (Дія 5): Журден дає згоду на шлюб Люсіль з Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького султана. Ніколь щаслива з Ков’єлем, а Дорант одружується з Доріменою, переконавши Журдена, що це таємний хід, що відверне увагу пані Журден від почуттів її чоловіка до маркізи. Всі щасливі – переміг розум над дурістю. Комедія закінчується балетом.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mishhanin-shlyahtich-analiz
10)Герої:Пан Журден,
Пані Журден,
Люсіль, їх дочка,
Клеонт, закоханий в Люсіль
Доримена, маркіза.
Дорант, граф, закоханий в Доримену
Ніколь, служниця Журдена
Ковьель, слуга Клеонта
учитель музики
Учень вчителя музики.
Учитель танців.
учитель фехтування
учитель філософії
Кравець.
учень кравця
Двоє слуг.
11)Засоби комічного
Сатира, іронія, сарказм, гумор
Він абсолютно сучасний. Тому що Куліш дуже добре показує популізм – те, що ми зараз розуміємо під популізмом. Події «Чорної ради» – це друга половина XVII століття, після Хмельниччини. І він добре показує чорну створює величний романтичний міф про козаків, то Куліш – його друг і співрозмовник, але в певних моментах його опонент – показує темну сторону: що козаки можуть бути не тільки красивими бунтарями, але ще й анархістами, ялол кі приводять до влади популістів.
Куліш цікавий тим, що показує один і той самий феномен із різних боків. Наприклад, велике протиставлення «Чорної ради» – між ушляхетненим городовим козацтвом і низовим запорозьким козацтвом. Запорожців він показує, з одного боку, як анархістів, які ставлять під сумнів будь-яку владу, якими дуже складно управляти, які приводять до влади популіста Брюховецького. А з іншого боку, це такі прекрасні романтичні люди, як Кирило Тур – запорожець, який робить героїчні вчинки, не зважає на небезпеку. Куліш створює класичний образ запорож
