Кавказский пленник
характеристика героя
выделите в тексте причины бегства героя (кавказского пленника) из привычного для него
мира (1 часть, от слов и долго пленник молодой до слов и вы сокрылись от него).
запишите своими словами, в чем причина разочарования героя. для этого выделите в
тексте, что осталось в героя, назовите все аспекты его часть, от слов и долго пленник молодой до слов и вы сокрылись от него, 1 часть
последняя строфа).
выделите основную причину бегства героя из привычного для него мира.
сделайте схему или рисунок устройства пространства и положения пленника во
фрагменте 1 главы (от слов казалось, пленник безнадежный до слов с какой-то
радостью внимал).
объясните, как положение героя в пространстве отражает его положение в мире.
объясните, чем определяется отношение черкесов к пленнику, почему черкесы "своей
добычею (то есть пленником) гордились" (последняя строфа первой главы).
выделите деталь портрета героя в последней строфе 1 части. объясните роль детали.
кавказский пленник проходит путь разочарования. сравните отношение к любви героя
(пленника) и героини (черкешенки). отразите путь героя и путь героини через схему или
визуальный ряд.
можно ли найти соотносимые позиции? или путь героев различен? 2 часть от начала до
слов они в безмолвии расстались.
сформулируйте основные черты романтического героя:
• роль свободы
роль любви
причины отчуждения и бегства
3.0. сделайте постер, в котором визуально будут отражены путь героя, его ценности
и характерные черты.

Труд сопровождает нас повсюду, начиная с малых лет, ведь даже играть нужно научиться, а значит, потрудиться. Весь мир трудится! Каждый труд, несомненно, даёт кому-то радость. Такая радость может быть не велика, но может быть огромная. Трудятся даже растения и животные. Отдых есть перемена труда. Труд - залог преуспеяния. Радость - великий Труд радостный является успешным в несколько раз. Сделавший наиболее радостно наиболее скучную работу будет твёрдым победителем, поскольку он поборет тяготу скуки. Среди различных трудов не забудем и мыслительную работу, которая развивает воображение. Надо, чтобы люди помнили значение труда, как фактор эволюции. Труд зарождает ритм; в труде приобщаются к надземным вибрациям, потому явление высокого качества труда так значительно. Труд должен быть ритмичен и потому каждодневен. Не следует для труда ждать каких-то особых вдохновений. Лень ужасна и может граничить с преступлением. Трудно увидеть последствия лени, но она превращает человека в животное. Люди особенно боятся мозгового переутомления, но это нелепо, ибо мысль не может переутомить. Мозговое заболевание происходит от многих иных излишеств. Курение, пьянство, половое безумие, лишение сна, переедание, раздражение, тягостное уныние, зависть, предательство дают переутомление, которое приписывается мысленному труду. Мысль не только не утомляет, но, наоборот, она обмену веществ. Вообщем труд должен быть сознательным. Человек должен понимать, что он и зачем делает. Если он не понимает, например, зачем ему учиться в школе, то и результат такой учебы будет сомнительный.

Головний герой твору, Гуллівер, потрапляє у країну Ліліпутію, де живуть дуже маленькі люди. Спочатку ці незвичайні люди зустрічають його досить-таки приязно, щиро: надають житло, приймають спеціальні закони, які налагоджують його спілкування з місцевими жителями так, щоб воно було гармонійним та безпечним з обох боків, забезпечують його харчами. Далі Гуллівера знайомлять зі звичаями країни, досить-таки дивними. Наприклад, щоб отримати міністерську посаду, треба було взяти участь у змаганнях танцюристів на канаті. Хто найвище підстрибне, той отримує найвищу посаду державного службовця. І ніяких там спеціальних знань, розуму, вміння орієнтуватися в політиці й економіці зовсім не потрібно! Це вже натяк на англійських міністрів та придворних царедворців, які обіймають ці високі посади, зовсім не відповідаючи їм.
А чого варта перша особа держави, яка іменує себе не королем, а саме імператором, що називає себе «відрадою і жахом всесвіту», наймудрішим і найсильнішим у світі (зріст якого дорівнює трьом пальцям). А скільки титулів він має! Зрозуміло, що Свіфт мав на увазі англійського короля Георга І, який перебував на англійському престолі в 1714—1726 роках.

Потім Гуллівера знайомлять з політичною системою країни: виявляється, що в Ліліпутії є дві ворогуючі партії, відомі під назвами Тремексенів і Слемексенів, які відрізняються одна від одної тим, що прибічники однієї з них "дуже полюбляють низькі підбори, а іншої — високі. Причому останні стверджують, що саме високі підбори більше за все відповідають давньому державному устрою Ліліпутії. І на цьому ґрунті між ними відбуваються «найжорстокіші сварки». Проте імператор наказав, що в державних установах слід носити лише низькі підбори.
Ще більш «важливі» обставини викликали жорстоку війну, що ведуть між собою дві великі імперії — Ліліпутія і Блефуску: з якого ж таки боку треба розбивати яйця — з тупого кінця чи, навпаки, з гострого? Цілком зрозуміло, що тут ідеться про сучасну письменникові Англію, поділену на прибічників партії торі і вігів, причому сам Свіфт уже не вірив жодній з них. Між Ліліпутією та Блефуску ведеться сторічна війна. Що ж мав на увазі автор твору? Звичайно ж, Сторічну війну між Англією і Францією.