ответ:
объяснение:
у комедії, події в якій відбуваються протягом одного дня, коли пан журден чекає на маркізу дорімену, витримані класицистичні вимоги єдності часу та місця. ні, не витримано, адже, крім сюжетної лінії закоханого пана журдена, в комедії розгортаються ще три лінії — юної люсіль та її коханого клеонта, маркізи та графа, слугнікольта ков’єля. усі три лінії закінчуються щасливо — весіллям закоханих. усі сюжетні лінії чудово гармонують одна з одною, можна сказати, що в основу твору покладено зображення кохання — сліпого, але зворушливого (панжурден), розсудливого та корисливого (граф дорант), сміливого та заповзятого (люсіль та клеонт), простодушного та рішучого (слуги).
герої комедій мольєра принесли віру в людину, яка може подолати дисгармонію світу, трагічне в ньому. п’єси мольєра недаремно, незважаючи на всі сумні, невеселі аспекти світу, що відкривається в них, належать до жанру комедій, зберігають атмосферу весе
лощів і радості. на противагу , зображеним у комедії, мольєр висуває свої життєві ідеали. він говорить про людську гідність. його надії не пов’язані з дворянством і буржуазією, яка прагне до зовнішнього блиску. істинні сподівання і перспективи буржуазії відобразилися в зауваженнях клеонта, який грає в розвитку дії епізодичну роль. клеонт обстоює не асиміляцію з дворянством, а рівноправ’я. буржуазія, як він вважає, повинна мати і особисту незалежність, і посідати в суспільстві гідне місце. прагнення здаватися не тим, ким ти є, визначається клеонтом як ознака духовної низькості.
потяг до уявної пошани дає клеонту змогу обдурити журдена маскарадом і отримати руку люсіль, в якій йому було відмовлено, тому що він не шляхтич. мольєр не показав нам, як учинить заслужено осміяний журден, коли викриє обман і стане посміховиськом. та, мабуть, мольєр ставив за мету, щоб буржуа, заражені наслідуванням шляхетності, подивилися на журдена і побачили в ньому себе.
По своей натуре добрый и благодушный Гринев всё теснее начал дружить с комендантом и его семьей, а от Швабрина отдалился. Дочь капитана Маша, не имела приданного, но оказалась очаровательной девушкой. Колкие замечания Швабрина не нравились Петру. Окрыленный мыслями о молодой девушке тихими вечерами он начал писать к ней стихи, содержанием которых делился с другом. Но тот высмеивал его, и ещё пуще начинал унижать достоинство Маши, уверяя, что она придёт ночью к тому, кто подарит ей пару сережек.
В итоге друзья поссорились, и дело дошло до дуэли. Василиса Егоровна, жена коменданта, узнала о поединке, но дуэлянты сделали вид, что помирились, решив отложить встречу на следующий день. Но утром, только они успели обнажить шпаги, Иван Игнатьич и 5 инвалидов вывели под конвой к Василисе Егоровне. Отчитав, как следует, она их отпустила. Вечером Маша, растревоженная вестью о дуэли, рассказала Петру о неудачном сватовстве к ней Швабрина. Теперь Гринев понял его мотивы поведения. Дуэль всё же состоялась. Уверенный фехтовальщик Петр, наученный хоть чему-то путному гувернером Бопре, оказался сильным противником для Швабрина. Но на дуэли появился Савельич, Петр на секунду замешкался и в итоге получил ранение.
