Скласти план яки складається з 4-6 пунктів до твору

енеїда"івана котляревського — оригінальний твір нової української літератури, написаний народною розмовною мовою. створювалась поема тривалий час, понад двадцять п’ять років. її ще називають «енциклопедією українського життя кінця xviii — початку xix століття», бо в творі змальовані різноманітні явища суспільного життя в україні того часу, відтворені характерні риси побуту, звичаїв нашого народу. своєю «енеїдою» котляревський розповів усьому світові, що є такий народ — українці — із самобутньою культурою, традиціями. написана «енеїда» котляревським на запозичений сюжет. письменник «перелицював» на український лад відомий твір античності — «енеїду» вергілія. котляревський ніби одягнув античних героїв в українське вбрання, наділив їх рисами вдачі свого нарооду.
«енеїда» котляревського була найбільш талановитою переробкою берилієвого твору. письменник використав античний сюжет лише як зовнішню оболонку, наповнивши її цілком оригінальним змістом.героїв «енеїди» можна поділити на дві групи: земні герої та небожителі, що мешкають на олімпі. серед земних героїв виділяються еней і троянці. вони змальовані в поемі неоднозначно: і в бурлескному, і в героїчному плнах.майже всі персонажі поеми, у тому числі й боги, вбрані в український одяг, їдять українські страви та ві перевагу українським напоям. приїхавши у карфаген, у гостях у дідони еней вбирається в одяг покійного карфагенського царя: «штани і пару чобіток, сорочку і каптан з китайки, і шапку, пояс з каламайки, і чорний шовковий платок». і страви на столі теж були знайомі українському читачеві: «свинячу голову до хріну і локшину на переміну, потім з підлевою індик; на закуску куліш і кашу, лемішку, зубци, путрю, квашу і з маком медовий шулик». навіть сам верховний бог зевес «кружав сивуху і оселедцем заїдав». а богині на олімпі, буває, поводяться, наче базарні перекупки: «венера лайки не стерпіла, юнону стала кобенить; і перепалка закипіла, одна другу хотіла бить. богині в гніві также баби і также на утори слабі, 3 досади часом і брехнуть, і, як перекупки, горланять, одна другу безчестять, ганять. і рід ввесь з потрухом кленуть. котляревський дуже достовірно наводить звичаї українського народу, зображує побут різних верств населення, а також повір’я, одяг, прикмети, народні гуляння і навіть україціькі страви. наприклад, з опису пекла можна багато дізнатися про склад тогочасного українського суспільства: «там всі невірні і христьяне, були пани і мужики. була тут шляхта і мішане, і молоді, і старики; були багаті і убогі, прямі були і кривоногі, були видющі і сліпі, були і штатські, і воєнні, були і панські, і казенні, були миряни і попи…» а кумська сивілла, розпові про себе, приводить своєрідне датування, пов’язане з тими чи іншими епі української історії:   «при шведчині я дівувала», а «татарва як набігала, то я вже замужем була».

​