Аналіз вірша ірини жиленко вуличка мого !

В повести «Алые паруса» Грин рассказывает историю девочки Ассоль, которая рано лишилась матери и росла с отцом, жили они на то, что он делал детские игрушки-корабли. Лонгрен, отец Ассоль, брал всю работу по хозяйству на себя, дочь и отец очень любили друг друга. Но все же Ассоль была несчастна, так как с ней никто из деревенских детей не общался. И жила она одной единственной мечтой, которую ей подарил Эгль – известный собиратель песен, легенд, преданий и сказок. Он сказал ей, что когда-нибудь за ней приплывет принц на корабле с алыми парусами и с тех пор Ассоль с надеждой смотрела на горизонт моря, в ожидании корабля с алыми парусами.
Ассоль – главная героиня романтической повести, замкнутая и красивая девушка, которая очень любила своего отца, доверяла только ему и жила мечтой, которую ей подарил сказочник.

ответ:Жанр: філософська лiрика. Художні засоби вірша «Галерник» алегорії: море – Всесвіт порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді; образи-символи: образ галери (човна) – симво­л людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом; галерник – людина у Всесвіті; метафори: О святе іспанське море, криваве море; море цілує, не вбиває сум; полісиндетон –нагромадження у фразі сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу: Ти могло б південні води Перлами перевершити! Дай же, о криваве море, Відповідь; тобі не тяжко Це вчинити, якщо правда, Що і води мають мову. Твір складається з трьох частин: вступу-експозиції, де змальовано становище та портрет галерника, монологу нещасного та заключної частини, в якій йдеться про те, як наглядач обірвав монолог героя. Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних. «Галерник» — це філософський вірш, якому притаманні такі ознаки: 1) філософська проблематика; 2) наявність героя, який утілює роздуми письменника про світ та долю, життя; 3) складність поетичного мовлення (символи, метафори, алегорії та інші засоби, що розкривають драматизм людського існування); 4) неоднозначність позиції автора.

Объяснение: