ответ:
митрофанушка - главный герой, он и есть "недоросль", родителями и не желающий ни учиться, ни работать
герои:
простаков - отец митрофанушки, который во всем подчиняется своей жене и не имеет права голоса в семье
простакова - мать митрофанушки, именно от нее зависит все, что происходит в жизни этого семейства
стародум - старик-дворянин, дядя софьи, на которой простаковы хотят женить своего недоросля, потому что она богата
софья - племянница стародума, которую хотят выдать замуж за митрофанушку
скотинин - брат простаковой, оправдывает свою фамилию вместе со своей сестрой
второстепенные персонажи:
еремеевна - нянька митрофана (пояснять нечего)
правдин - противник простаковых и скотинина, защищающий интересы софьи и стародума
милон кутейкин - семинарист
цыфиркин – сержант
основная мысль и идея - осуждение дворянского воспитания, ведь недоросль - это молодой дворянин, который не получил документа об образовании, их не принимали на службу, и им не разрешалось вступать в брак. митрофанушка именно образец такого недоросля, который на вопрос "дверь - это прилагательное или существительное? " совершенно серьезно спрашивает: какая дверь? а далее он объясняет, что дверь, которую приложили прилагательное, а дверь, которая в чулане стоит, пока еще существительное.
пьеса читается легко и весело, я всем советую ее прочитать, получите удовольствие и вдоволь насмеетесь.
объяснение:
Нащадок старовинного аристократичного роду Вільям Легран, переслідуваний невдачами і банкрутством, біжить з Нового Орлеана і оселяється на пустельному острівці Салівон поблизу атлантичного узбережжя зі своєю собакою — ньюфаундлендом і старим слугою Джупітером. Одного разу під час прогулянки було знайдено «золотого» жука, якого вони загорнули у шматок знайденого поблизу пергаменту. Прийшовши додому, Легран зовсім випадково виявляє на пергаменті зображення черепа, намальоване прихованими чорнилом, які проявилися від дії тепла — каміна в будинку Леграна. Розпитуючи про подробиці, Оповідач зауважує, що Легран сприймає цю знахідку як щасливе знамення. Слуга Джупітер був дуже схвильований поведінкою «масса Вілла», вважаючи, що золотий жук вкусив його в голову й хазяїн збожеволів. Та й дійсно, Легран поводився більше, ніж дивно: він бігав удень і вночі, шепочучи якісь слова, малюючи дивні знаки, лазив у гори. Через якийсь час Оповідач отримує від Леграна записку з проханням відвідати його з якоїсь важливої справи. Інтонація листа змушує Оповідача поквапитися, і він того ж дня опиняться у друга. Легран очікує його з нетерпінням і пропонує всім відразу відправитися в дорогу — на материк, у гори — в кінці експедиції вони зрозуміють, що він має на увазі. Мандрівники довго йшли, знайшли тюльпанове дерево. Джупітер заліз на нього, прибитий до суку череп і отримує вказівку пропустити золотого жука на шнурі крізь ліву очну ямку. Забивши кілочок туди, де опустився жук, Легран, скосивши траву, наказав копати під деревом. Через деякий час виявляється, що негр переплутав очниці і їхні зусилля виявилися марними. Легран переміряє все заново і вони відновлюють розкопки. Їх працю перериває відчайдушний гавкіт ньюфаундленда. Собака рветься в яму і знаходить два скелети. Через кілька секунд компаньйони виявляють скриню, в якій знаходиться справжній скарб — купи золота і дорогоцінного каміння. Подолавши насилу зворотний шлях, бачачи, що друг згорає від цікавості, Легран розповідає, що привело його до знахідки і розгадки шифру, який дозволив знайти скарби.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zolotiy-zhuk-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
