1)Само восстание автор отождествляет с «вихрем шумным», словно разбушевавшееся море, в котором погибли и руководство восстания (кормщик), и участники (пловцы).
2).Герой стихотворения сообщает, что в живых остался только он, случайно «на берег выброшен грозою.
3)Но герой стихотворения не отчаивается, в своих торжественных, восхваляющих песнях поет о павших и отправленных на каторгу друзьях-единомышленниках, чтобы увековечить память о них и том событии.
4)«Влажную ризу», как полное одеяние певца древнегреческого Ариона, герой стихотворения «сушит после бури» для того, чтобы показать, что он готов к новым бурям.
Объяснение:
Можно было посмотреть по словам, и определить что в каком месте находится.
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
