Майбутній силач прийшов на світ 1899 року в родині Федора Фірцака в селі Білки на Іршавщині. У батьків було десятеро дітей. Його дід Іван Вільхович у лісі вбив ведмедя поліном, за що в селі його прозвали Силою.
2. Підлітком Іван пошкодував корову і, впрягшись до плуга, сам зорав поле. Коли телиця пошкодила ногу, хлопець приніс її додому на плечах.
3. Через бійку з односельцем Клином, під час якої Іван Фірцак виламав дубовий хрест, яким лупцював нападника, його посадили до в’язниці, звідки він утік, вирвавши ґрати. Тоді його хотіли покарати нагаями в сільському уряді, але Іван не дався.
4. Чеський чиновник Вацлав Прохазка (Закарпаття тоді входило до складу Чехословаччини), що служив нотарем у Білках, побачивши неабияку силу хлопця, спрямував його з листом-проханням до свого брата, власника заводу в Празі, який потребував дужих робітників. Так Іван у сіряку та крисані з веретяною торбиною поїхав до столиці, хоча перед тим думав помандрувати на заробітки в Бельгію, де трудився його дядько.
5. Однак у Прохазки він не затримався, хоч і зарекомендував себе як робітник добре: крутив корбу, яка підіймала вантажі. Коли йому, звільнивши кількох працівників, запропонували робити це самому (таке було Іванові під силу), він посварився з власником і звільнився.
6. Після заводу Прохазки пішов працювати вантажником на залізничний вокзал, де була чітка оплата за кожен перенесений кілограм ваги. Норму від-робляв за півдня.
7. Першим спортивним поєдинком для закарпатця став бій із мандрівним силачем Вілетом, що заробляв собі на прожиток виступами на вуличних аренах. Бій для Вілета скінчився трагічно, його забрали на носилках. Однак тоді Івана помітив тренер Ондржей Нейман. Фірцак називав його «паном професором». Юнак тренувався із 25-кілограмовою гирею. Не тільки носив її вдома у дворі, а і їздив із нею трамваєм
Задать во Войти
Аноним
Литература
17 августа 17:05
Метафоры ,эпитеты, олицитворение, гипербола в прологе к поэме Руслан и Людмила 4 песнь
ответ или решение1
Савина Регина
В прологе четвёртой песни поэмы "Руслан и Людмила" А.С. Пушкин использовал следующие средства выразительности:
1. эпитеты — "благодарю сердечно", "муза ветреная, своенравная", "чудесный гений", "женитьбы наши безопасны", "замыслы не так ужасны", "волшебники другие, которых ненавижу я", "очи голубые", "голос милый", "они лукавы", "упоительная отрава", "ложь прелестная";
2. метафоры — "поэзии гений", "певец видений", "лира музы";
3. олицетворения — "улыбка, голос, очи лукавы", "пленили картины", "сердце тронутое";
4. гипербола — "благодарю сердечно бога";
5. перифразы — "улыбка, очи, голос" — "волшебники", "северный Орфей" — В.А. Жуковский.
